Справа: № 825/2940/14 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -
В вересні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області в якому просило визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 25.07.2014 ПВ № 43621326; скасувати постанову про накладення штрафу від 25.07.2014 в розмірі 680,00 грн., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильцем В.І. у виконавчому провадженні № 43621326.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.06.2014 на підставі виконавчого листа № 750/11734/13-а, виданого 26.05.2014 Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 01.02.2012, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43621326.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій було роз'яснено позивачеві про необхідність самостійно виконати рішення суду в строк до 11.06.2014, була направлена позивачу для виконання.
10.07.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Курилець В.І. направлено позивачу вимогу, в якій зобов'язано боржника виконати рішення суду та повідомити державного виконавця про виконання у 5-ти денний строк з дня отримання вимоги.
Зважаючи на невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Курилець В.І. 25.07.2014 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом з вимогами про її скасування, а дії щодо її винесення неправомірними.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивачем не було виконано рішення суду у встановлений строк без поважних причин, відповідачем правомірно було винесено постанову про накладення штрафу.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 257 КАС України).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Статтею 17 Закону № 606-ХІV передбачено, що ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 статті 31 Закону № 606-ХІV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до положень частини 1 статті 27 Закону № 606-ХІV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 75 Закону № 606-ХІV передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно ч. 2 вказаної статті, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно із частиною 1 статті 89 Закону №606-ХІV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість посилання позивача на те, що постанову адміністративного суду ним не виконано з поважних причин: у зв'язку з тим, що позивач не має можливості та правових підстав для виконання рішення суду за рахунок власних коштів, а 26.06.2014 ВАТ «Чернігівське Хімволокно», яке видало гарантійні листи та повинно було б перераховувати кошти позивачу для виплати пенсії, ліквідовано, оскільки, як передбачено ч. 1 ст. 36 Закону № 606-ХІV, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Тобто, позивач як боржник у виконавчому провадженні, не скористався вищевказаним правом, не вчинив усіх залежних від нього дій для виконання рішення суду та дотримання вимог закону щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваною постановою правомірно накладено штраф на позивача відповідно до вимог ст. 89 Закону № 606-ХІV.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 19.12.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.