Справа: № 826/9294/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Трейд» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнес Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (надалі також - відповідач), в якому просило: - визнати дії Київської регіональної митниці протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 100250004/2014/000040/2 від 08.05.2014 року;
- судові витрати вирішити відповідно до ст.94 Кодексу про адміністративне судочинство.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 01 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2014 року, позивачем подано до Київської обласної митниці Митний пост «Західній термінал» вантажну митну декларацію № 100250004/2014/092583 з метою митного оформлення товарів придбаних за Контрактом АSТ-1 від 26.09.2012 року, а саме побутову хімію виробника The London Oil Refining Company LTD.
Відповідачем за наслідком розгляду документів позивача було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2014/00076 від 12.05.2014 року.
Підставою для відмови в митному оформленні стало Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2014 року №100250004/2014/000040/2. Відповідно до зазначеного рішення митну вартість визначено в розмірі 1,7473 долара США та 2,1827 долара США за одиницю товару із застосуванням резервного методу оцінювання митної вартості товарів.
Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем разом з вантажною митною декларацією були подані наступні документи: - картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0000283 від 12.10.2012 року; - міжнародна автомобільна накладна (СМR) №0004789 від 30.04.2014 року; - книжка МДП (Саrnet ТІR) RX.74727598; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.04.2002 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару GB№74240 ВІД 18.03.2014 року; рахунок-фактура (інвойс) від 17.03.2014 року; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються АSТ-1 від 26.09.2012 року; - доповнення до зовнішньоекономічного контракту 2 від 19.09.2013 року; - договір про надання послуг митного брокера №12/9-12 від 12.09.2012 року; Договір (контракт) про перевезення 03/12/2012 від 03.12.2012 року; сертифікат відповідності (орган із сертифікації) UA1.037/0209769-13 від 25.09.2013 року; - декларація про відповідність (виробник або уповноважена ним особа чи постачальник у встановлених технічними регламентами випадках) або супровідна документація UA.011.D.01365-13 від 03.10.2013 року; - інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 30.04.2014 року; - Інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2730 від 30.04.2014 року; - сертифікат про походження товару загальної форми №PL/MF/AK0166937 від 30.04.2014 року; - інші некласифіковані документи інвойс SIN 025669 завір. ТПП ВБ ВІД 25.09.2013 року; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 100250004.2014.092402 від 05.05.2014 року.
За результатами розгляду документів позивача, відповідачем запропоновано декларанту подати додаткові документи, зокрема: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - за власним бажанням інші додаткові наявні у декларанта або уповноваженої ним особи документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
За наслідком розгляду додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом.
Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач покликався на те, що документи, що були надані при митному оформленні містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; в рахунку фактурі від 17.03.2014р. ціна одиниці товару на артикул С3105 (засіб для очищення духових шафі і плит) становить 10,8 Дол. США за 500грам товару, однак в прайс листі від 18.08.2014р., ціна одиниці товару на артикул С3105 (засіб для очищення духових шафі і плит) становить 10,8 дол. США за 350 грам. В даному випадку це була помилка виробника при складанні прайс-листа; в прайс- листі виробника ціна вказана виключно для ТОВ «Компанія «БізнесТрейд» тобто даний ціновий документ адресований безпосередньо для суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які були надані позивачем контролюючому митному органу під час здійснення митного оформлення товару, підтверджують заявлену ним митну вартість товару та містять всю необхідну інформацію, включаючи реквізити, необхідні для його ідентифікації.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідження вимог митного законодавства, а саме положень статей 49, 51, 53, 57, 58 МК України, надає підстави стверджувати про те, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у ч.2 ст.53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, з наведених законодавчих норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митними органами рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару та винесення картки відмови у митному оформленні товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем на виконання вимог ст.53 МК України для здійснення митного оформлення вантажу до контролюючого митного органу було подано повний пакет документів, підтверджуючих митну вартість товару, заявлену ним у відповідній декларації.
Посилання апелянта на те, що документи, які були подані позивачем до митних органів для оформлення товару, не містять всіх відомостей, підтверджуючих заявлену ним митну вартість товару, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, з огляду на те, що позивачем уточнювався пакет документів поданими ним 06.05.2014 року додатковими документами.
Таким чином, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваного рішення про корегування митної вартості та не переконав судову колегію у своїй правоті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.