Справа: № 826/9651/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Управління Укртрансінспекції у м.Києві Гринюка О.А., старших державних інспекторів ВДК та нагляду за безпекою на наземному траспорті Управління Укртрансінспекції у Херсонській області Коломоєць С.В., Ващовського С.В. про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Начальника Управління Укртрансінспекції у м.Києві Гринюка О.А. (далі - Відповідач 1), старших державних інспекторів ВДК та нагляду за безпекою на наземному траспорті Управління Укртрансінспекції у Херсонській області Коломоєць С.В. (далі - Відповідач 2), Ващовського С.В. (далі - Відповідач 3) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Відповідача 2 та Відповідача 3 щодо складання акта №008790 від 25.02.2014 року, визнати дії неправомірними дії Відповідача 1 щодо винесення постанови №046148 від 31.03.2014 року та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №046148 від 31.03.2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.02.2014 року державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Херсонській області на підставі направлення на перевірку від 24.02.2014 року №002702 та графіку проведення перевірок з 24.02.2014 року по 02.03.2014 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить Позивачу, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №008790 від 25.02.2014 року.
Так, вказаним актом зафіксовано факт порушення автотранспортного законодавства, а саме, в порушення п.4 наказу Міністерства транспорту та зв»язку України №340 від 07.06.2010 року надання послуг з перевезення вантажів здійснювалося без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений (відсутній) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу повною масою понад 12 тон.
Водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 зі змістом акту ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився.
31.03.2014 року Управлінням Укртрансінспекції у місті Києві за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову №046148 про застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в розмірі 1 700,00 грн.
04.05.2014 року Позивачем на адресу Міністерства інфраструктури України направлено скаргу на дії співробітників Укртрансінспекції з проханням скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.03.2014 року №046148.
Листом Міністерства інфраструктури України від 02.06.2014 року №5791/5/10-14 Позивача повідомлено про пропущення ним без поважних причин строку подання скарги, у зв»язку з чим постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.03.2014 року №046148 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (ч.1 ст.5 Закону).
Положеннями ст.6 Закону встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п.п.14, 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, крім іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, встановлено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241 (далі - Інструкція), визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно п.3.6 Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком пункту сервісу тахографів (ПСТ), внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Пунктом 3.6 Інструкції встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком пункту сервісу тахографів (ПСТ), внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
За приписами п.2.6 Інструкції пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Відповідно п.2.7 Інструкції за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1 до Наказу.
Пункт сервісу тахографа надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Як зазначає суд першої інстанції в своєму рішенні, Позивач визнавав той факт, що 25.02.2014 року водій ОСОБА_7 дійсно рухався на належному йому автомобільному транспорті «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_1, виконуючи комерційний рейс з м.Києва до АР Крим.
Крім того Позивач стверджував, що перевірка наявності у водія визначених статтею 48 Закону документів інспекторами не здійснювалася; акт перевірки оформлювався без присутності останнього; про результати перевірки він не повідомлявся.
Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження вказаних обставин.
Згідно положень ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Твердження апелянта про те, що Відповідачами фактично не проводилась перевірка транспортного засобу, а у водія на посту ДАІ «Консул» у Херсонській області інспекторами ДПС ДАІ було перевірено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та поліс обов»язкового страхування транспортного засобу спростовується матеріалами справи, а саме, копіями документів, які додано до заперечення на адміністративний позов, зокрема: копія товарно-транспортної накладної від 25.02.2014 №80103205(а.с.62), копія протоколу калібрування тахографа(а.с.63) з відміткою від 23.05.2006 року.
Позивачем до матеріалів справи 21.08.2014 додано копію свідоцтва про калібрування тахографа(а.с.66), копію того ж протоколу калібрування тахографа автотранспортного засобу, яка була надана контролюючим органом, з відмітками від 23.05.2006 року та 13.06.2014 (а.с.67).
Отже, станом на час проведення перевірки контролюючим органом транспортного засобу Позивача мало місце порушення законодавства про автомобільний транспорт, за яке передбачена відповідальність, визначена абзацом третім частини першої ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виявлені під час перевірки порушення Позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дійсно мали місце, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.