Справа: № 826/13015/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2014 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014.
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 194 409,69 грн.
За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість 291 614,54 грн. у тому числі: 194 409,69 грн. - основний платіж, 97 204,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» за Договором від 22.11.2013 №131122.
Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» (постачальник) укладено Договір поставки від 22.11.2013 №131122, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати на умовах договору товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначеному договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємною частиною договору.
На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, позивачем надано копії Договору поставки від 22.11.2013 №131122; додатку до Договору від 22.11.2013 №1; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» вказано на акт Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області від 28.03.2014 №195/05-64-22-02/38844515, відповідно до якого, за період січень та лютий 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транслем» не здійснювало реальну господарську діяльність і було створено з метою надання податкової вигоди третім особам. Так, в ході звірки взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» та його контрагентами-постачальниками встановлено їх нереальність, враховуючи відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Також, з наданих позивачем документів не вбачається руху активів в процесі здійснення господарської діяльності за Договором поставки від 22.11.2013 №131122.
Так, позивачем не надано замовлень на поставку товару, наявність яких передбачена умовами підпункту 2.1 пункту 2 Договору поставки від 22.11.2013 №131122, доказів узгодження сторонами строків поставки, асортименту та кількості товару, доказів транспортування товару із Донецької області, його приймання замовником, оприбуткування, оплати товару тощо.
А також, не надано позивачем доказів наявності ділової мети та економічної доцільності взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем», яке було зареєстровано у Донецькій області.
В свою чергу, з акту Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області від 28.03.2014 №195/05-64-22-02/38844515 вбачається наявність відхилень між сумами задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» податкових зобов'язань та сплачених за січень 2014 року у розмірі 54 445 635 грн., за лютий 2014 року у розмірі 18 275 205 грн.
Зазначене свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а відтак, порушення фіскальних інтересів держави.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість 291 614,54 грн. у тому числі: 194 409,69 грн. - основний платіж, 97 204,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції винесено Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не підтверджено реальності господарських операцій, здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем».
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 87,160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2014 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.