Справа: № 826/14819/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Радон» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 03 листопада 2014 року адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0006832203 та № 0008622203 від 27 травня 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Радон» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Ярмак Трейд» за період 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт № 474/26-54-22-03/32107962 від 08 травня 2014 року.
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, п. п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 178 418, 00 грн.; п. 138.1 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. І39 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на 173 751, 20 грн.
Висновки перевірки ґрунтуються на акті ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1455/22-07/38517816 від 18 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість TOB «Ярмак Трейд» за березень - липень 2013 року та акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1597/22-07/38517816 від 28 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання неможливість реального здійснення TOB «Ярмак Трейд» за серпень 2013 року на підставі яких встановлено неможливість реального здійснення TOB «Ярмак Трейд» господарських операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.
З урахуванням викладеного податковий орган прийшов до висновку, що договори ПП «Радон» з TOB «Ярмак Трейд» укладені з порушення вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження ПП «Радон» податку на прибуток на 173 751, 20 грн. та зобов'язання з ПДВ на 178 418, 00 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006832203 та № 0008622203 від 27 травня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13 травня 2013 року між позивачем (покупець) і ТОВ «Ярмак Трейд» (постачальник) укладено договір № 1/05, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін. Предметом поставки є сантехнічні вироби та побутова техніка.
Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.
На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством
Дата, вказана покупцем при підписанні видатково-прибуткової накладної є датою поставки товару постачальником.
Виконання умов даного договору підтверджується належним чином завіреними копіями видаткових та податкових накладних.
Відповідні зміни в бухгалтерському обліку позивача за наслідками досліджуваної господарської операції підтверджуються належним чином завіреними копіями оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.
Розрахунки між позивачем і ТОВ «Ярмак Трейд» підтверджуються належним чином завіреними копіями витягів з електронної системи «Приват 24».
Наявність у позивача господарських можливостей на зберігання придбаного товару підтверджується належним чином завіреною копією договору про надання складських приміщень № 03 від 01 січня 2012 року, а сам факт складського обліку придбаного товару підтверджується вище згадуваною копією оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі».
Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.
В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.
Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та TOB «Ярмак Трейд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації TOB «Ярмак Трейд» були чинні. Крім того, TOB «Ярмак Трейд» було зареєстроване платником податку на додану вартість.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1455/22-07/38517816 від 18 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість TOB «Ярмак Трейд» за березень - липень 2013 року та акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1597/22-07/38517816 від 28 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання неможливість реального здійснення TOB «Ярмак Трейд» за серпень 2013 року, оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.
Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.
Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Також, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2014 року по справі № 826/6356/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, адміністративний позов ТОВ «Ярмак Трейд» задоволено.
Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по вжиттю заходів направлених на проведення зустрічної звірки ТОВ «Ярмак Трейд» код за ЕДРПОУ 38517816, що оформлено актом № 1597/22-07 38517816 від 28 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки. Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта № 1597/22-0738517816 від 28 жовтня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ярмак Трейд» код за ЄДРПОУ 38517816 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень 2013 року.
Отже, суду першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ярмак Трейд», як неналежний доказ протиправності формування позивачем спірних показників податкової звітності.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.