Справа: № 826/15727/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2014 року №183/17-03, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2014 року №183/17-03, зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_2 13431,77 грн, що підлягають поверненню з бюджету, на рахунок НОМЕР_2 (транзитний 29243010000011), відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (УніКредітБанк), зазначений у поданій Декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку додатка 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно із статтею 166 розділу IV ПК України) податкової декларації про майновий стан і доходи, що подана ОСОБА_2 за 2013 рік.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем статті 166 ПК України, оскільки на думку контролюючого органу скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку - жінка.
29 квітня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №183/17-03, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 13431,77 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішення позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.
Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно пункту 166.1 статті 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Відповідно до підпункту 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
Згідно підпункту 166.4.3. пункту 166.4. статті 166 вказаного Кодексу платник податку має право скористатись податковою знижкою до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Повнолітні жінка або чоловік відповідно до частини сьомої статті 281 ЦК України мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Частиною першою статті 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його дружина - ОСОБА_3 20.10.2012 року звернулися в Клініку проблем планування сім'ї для проведення лікування щодо штучного запліднення по методу CSO+ICSI+ET. В матеріалах справи міститься спільна заява, підписана позивачем та його дружиною про здійсненню штучного запліднення.
В подальшому між позивачем та представником Клініки проблем планування сім'ї було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.03.2013 року №ОУ-0000001 про те, що виконавцем з 18.01.2013 року по 26.03.2013 року ОСОБА_3 (дружині Позивача) були надані послуги: лікування програмою «штучного» запліднення (програмою ICSI) на загальну суму вартості послуг з ПДВ 69500,00 грн.
Згідно фіскальних чеків від 26.03.2013 року №9228 та від 02.03.2013 року №9109 позивачем були оплачені отримані послуги.
16.04.2014 року позивачем було подано до відповідача податкову декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік, в якій в рядку 11 розділу V «розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб» визначив суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 ПК України, у розмірі 13431,77 грн.
Згідно додатку 6 до рядка 11 податкової декларації про майновий стан і доходи, позивачем в рядку 06 було включено суму витрат платника на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством та зазначено про документи, що підтверджують витрати. В рядку 12 додатку визначено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 ПК України, у розмірі 13431,77 грн.
На думку відповідача, в даному випадку при штучному заплідненні донором є чоловік, а платником податку, який має право на податкову знижку - жінка, з якою проводиться така дія. Тому, оскільки дії із допоміжних репродуктивних технологій проводились із жінкою, яка є дружиною позивача, відповідач прийшов до висновку, що саме вона має право на включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу витрати на вказані послуги.
Разом з тим, частиною першою та другою статті 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Дружина та чоловік відповідно до частини першої статті 63 СК України мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 90 вказаного Кодексу дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, сімейне право закріплює принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки (повністю або в певній частини) в єдину майнову масу та встановлення ряду спеціальних правил щодо його володіння, користування та розпорядження. Режим спільності майна подружжя означає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач діяв в інтересах подружжя; оплата послуг репродуктивних технологій, що надані дружині позивача, відбулась за рахунок коштів подружжя, що підтверджується фіскальними чеками та актом приймання - передачі послуг.
Судом першої інстанції встановлено, що дружина позивача за їх спільним рішенням не скористалась правом на податкову знижку у 2013 році за місцем своєї податкової реєстрації.
Так, за загальним правилом, платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких за наявності об'єкта оподаткування покладено певний комплекс, як податкових та і загальних обов'язків, і прав, установлених законодавством, в тому числі, Сімейним кодексом України, а податкова знижка надається платнику податку, а не об'єкту оподаткування.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 29.04.2014 року №183/17-03.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути на рахунок позивача у банку 13431,77 грн, оскільки згідно положень статті 166 ПК України податкова знижка не підлягає відшкодуванню (поверненню).
Податкова знижка нараховується та відображається платником податку у річній податковій декларації, що дає право платнику податків на зменшення оподаткованого доходу за наслідками податкового року.
Таким чином, оскільки позивачем правомірно включено до податкової знижки витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій, будь - які підстави для повернення суми витрат у розмірі 13431,77 грн - відсутні.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити дії щодо повернення позивачу 13431,77 грн., що підлягають поверненню з бюджету, на рахунок у банку позивача, з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України в м. Києві задовольнити частково.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснити дії щодо повернення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13431,77 грн, що підлягають поверненню з бюджету, на рахунок НОМЕР_2 (транзитний 29243010000011), відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» (УніКредітБанк), зазначений у поданій Декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В інший частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 19.12.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.