Справа: № 826/14343/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішлен Україна ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішлен Україна ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Мішлен Україна ЛТД» (перейменоване з ТОВ «АВС Таерс»), звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «АВС Таерс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Орбіс Еліт» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року та з 01 січня 2012 року по 30 березня 2012 року, ТОВ «Дор Стар Ком» за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року, ТОВ «РДК-Кепітал» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, ТОВ «Крайдіс Інвест» за період з 01 червня 2012 року по 31 серпня 2012 року, ТОВ «Гресланд» за період з 01 серпня 2012 року по 30 березня 2013 року, за результатом якої складено акт № 483/26-55-22-07/37403491 від 08 жовтня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 513 021, 00 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 82926552207 від 11 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 891 256, 00 грн., з яких за основним платежем 1 513 021, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 378 255, 00 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач мав фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Орбіс Еліт» яка здійснювалась на підставі рахунків-фактури на поставку товарів, копії яких долучено до матеріалів справи.
На підтвердження факту отримання товару позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. Розрахунки між ТОВ «Орбіс Еліт» проводились у безготівковій формі.
Крім того, між позивачем та ТОВ «Дор Стар Ком» укладено договори поставки товарів від 04 квітня 2012 року, від 11 квітня 2012 року, від 16 квітня 2012 року, від 23 квітня 2012, від 25 квітня 2012 року, від 03 травня 2012 року, від 07 травня 2012 року, від 24 травня 2012 року, копії яких долучено до матеріалів справи.
На підтвердження отримання товару, позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи. Розрахунки між ТОВ «Дор Стар Ком» проводились у безготівковій формі.
Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «РДК-Кепітал» укладено договори поставки товарів від 14 травня 2012 року, від 17 травня 2012 року, від 21 травня 2012 року, копії яких долучено до матеріалів справи.
На підтвердження отримання товару, позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи. Розрахунки між ТОВ «РДК-Кепітал» проводились у безготівковій формі.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Крайдіс Інвест» укладено договір поставки товару № 010612 від 01 червня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
На підтвердження отримання товару, позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи. Розрахунки між ТОВ «Крайдіс Інвест» проводились у безготівковій формі.
Також, судом встановлено, що фінансово-господарська діяльність між позивачем та ТОВ «Гресленд» здійснювалась відповідно до договору поставки товару № 010812 від 01 серпня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
На підтвердження отримання товару, позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи. Розрахунки між ТОВ «Гресленд» проводились у безготівковій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження використання придбаного відповідно до вказаних вище договорів товару у власній господарській діяльності позивачем надано суду копії договорів, рахунків-фактури, видаткових накладних, довіреностей та виписок банківського рахунку, що свідчить про реалізацію товару (шин) іншим суб'єктам господарської діяльності.
Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем документи не дають можливості встановити, що саме придбаний відповідно до умов спірних договорів товар (шини), було реалізовано позивачем відповідно до наданих позивачем документів.
Крім того, кількість наданих позивачем документів на підтвердження реалізації товару перевищує кількість придбаного відповідно до умов спірних договорів товару.
Також, відповідно до умов спірних договорів приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 та Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.
Відповідно до норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 при прийманні товару складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.
Між тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту реального отримання товару (шин) на підставі спірних договорів, а саме: актів про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, складання яких визначено умовами договору, довіреностей на отримання представником позивача товару, доказів прийняття на зберігання отриманого товару.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішлен Україна ЛТД» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 18 грудня 2014 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.