Справа: № 2а-2583/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним рішення за скаргою від 04 квітня 2012 року, викладене в листі від 24 квітня 2012 року № 159/17-212 та зобов'язання розглянути по суті і вирішити скаргу від 04 квітня 2012 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Державну податкову службу у місті Києві вирішити питання, порушені у скарзі ОСОБА_3 від 04 квітня 2012 року, у вставленому Законом України "Про звернення громадян" порядку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова служба у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Державної податкової служби у місті Києві із скаргою на затримку проведення заходів, пов'язаних з припиненням платника податків.
У скарзі позивач зазначив, що 23 лютого 2012 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва отримала від позивача заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП, оригінал довідки за формою №4-ОПП.
02 березня 2012 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про те, що ОСОБА_3 перебуває у процесі припинення.
Також, у скарзі вказано, що станом на 04 квітня 2012 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва не прийняла рішення про проведення чи не проведення документальної позапланової перевірки, що не відповідає вимозі розгляду даного питання «протягом місяця» після одержання вказаних документів податковим органом.
У своїй скарзі позивач зазначив, що жодної відповіді від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на заяву від 02 березня 2012 не отримав, чим порушено статтю 40 Конституції України.
Так, у прохальній частині скарги позивач просив визнати неправомірною затримку проведення заходів пов'язаних з припиненням платника податків; провести заходи пов'язані з припиненням платника податків; осіб винних у затримці розгляду заяви від 02 березня 2012 року притягнути до відповідальності.
09 квітня 2012 року Державна податкова служба у місті Києві надіслала вказану скаргу із супровідним листом за №853/7/17-206 на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, яку зобов'язала у строк до 27 квітня 2012 року надати інформацію про результати розгляду скарги ОСОБА_3
Крім того, листом від 10 квітня 2012 року за №385/ж/17-110 Державна податкова служба у місті Києві повідомила позивача про направлення скарги до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, у зв'язку із необхідністю з'ясування обставин на місці реєстрації платника податків.
Не погоджуючись з діями Державної податкової служби у місті Києві щодо надіслання скарги до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та щодо ненадання відповіді на скаргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Згідно ст. 19 вищевказаного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Державної податкової служби у місті Києві із скаргою на затримку проведення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва заходів, пов'язаних з припиненням платника податків.
У прохальній частині скарги позивач просив визнати неправомірною затримку проведення заходів пов'язаних з припиненням платника податків; провести заходи пов'язані з припиненням платника податків; осіб винних у затримці розгляду заяви від 02 березня 2012 року притягнути до відповідальності.
Судом встановлено, що 09 квітня 2012 року Державна податкова служба у місті Києві надіслала вказану скаргу із супровідним листом за №853/7/17-206 на адресу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, яку зобов'язала у строк до 27 квітня 2012 року надати інформацію про результати розгляду скарги ОСОБА_3
Так, що у своєму листі від 10 квітня 2012 року Державна податкова служба у місті Києві посилається, зокрема, на положення статті 15 Закону України «Про звернення громадян».
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що дана норма Закону стосується порядку розгляду саме заяв (клопотань), а не скарги, з якою звернувся позивач.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Державною податковою службою у місті Києві, в порушення положень статті 16 Закону України «Про звернення громадян», не було розглянуто скаргу позивача від 04 квітня 2012 року по суті та не повідомлено про прийняте рішення за результатами розгляду скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Державна податкова служба у місті Києві, у порушення ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», направила скаргу позивача до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва для розгляду, тобто, тому органу, дії чи рішення якого оскаржуються.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині зобов'язання Державної податкової служби у місті Києві вирішити питання, порушені у скарзі ОСОБА_3 від 04 квітня 2012 року, у вставленому Законом України "Про звернення громадян" порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.