Справа: № 749/1180/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лихошерст В.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області із адміністративним позовом до Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області, в якому просить суд визнати незаконним рішення сільської голови Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області щодо відмови в наданні довідки, що вона не є членом особистого селянського господарства; зобов'язати Рогізківську сільську раду Щорського району Чернігівської області надати довідку, що вона не є членом особистого селянського господарства.
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2014 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача надати довідку про те, що вона не є членом особистого селянського господарства.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить змінити постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2014 року в частині відмови у визнанні незаконним рішення щодо відмови в наданні довідки про те, що вона не є членом особистого селянського господарства та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 04 серпня 2008 року надано, зокрема, позивачу дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, за рахунок забудованих земель сільради, що знаходяться в користуванні громадян; для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення Рогізківської сільської ради, що знаходяться в користуванні громадян. Також вказаним рішенням зобов'язано ОСОБА_2 в місячний термін укласти договір на виконання земельних робіт з організацією, яка має відповідний дозвіл.
Згідно форми №3 «Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства» на підставі вказаного вище рішення ОСОБА_2 має у власності і користування землі загальною площею 0,50 га, у тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,25 га для ведення особистого селянського господарства.
Згідно облікової картки об'єкта по господарського обліку на 2011 - 2015 роки (номер об'єкту погосподарського обліку 0199-1) членами домогосподарства є - ОСОБА_2 (голова домогосподарства), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_5 (син), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_8 (син), ОСОБА_9 (співмешканець).
Згідно матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявою від 16 серпня 2014 року про виключення його з членів особистого селянського господарства, проте листом від 01.09.2014 року №219 йому відмолено у задоволенні заяви.
Також, позивач звертався до відповідача з заявою від 04.09.2014 року в якій просив надати відповідь щодо підстав набуття ним права власності на земельні ділянки загальною площею 0,50 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,25 га для ведення особливого селянського господарства; повторно надати довідку, що він не є членом особистого селянського господарства.
Листом Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 19.09.2014 року №224 позивачу повідомлено, що припинення членства в особистому селянському господарстві не можливо без його письмової згоди на вилучення з користування земельної ділянки.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є членом особистого селянського господарства, оскільки земельною ділянкою не користується, ні з ким із осіб, які ведуть особисте селянське господарство, у сімейних чи родинних відносинах не перебуває, не є власником чи орендарем земельної ділянки, тому задовольнив позовні вимоги частково та зобов'язав відповідача надати відповідну довідку.
На думку позивача, суд першої інстанції не вирішив позовні вимоги про визнання протиправним рішення сільського голови Рогізківської сільської ради щодо відмови в наданні довідки, що позивач не є членом особистого селянського господарства, у зв'язку із чим позивачем було подано апеляційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 195 КАС України колегія суддів визнала за можливе переглянути постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання незаконним рішення сільської голови Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області щодо відмови в наданні довідки, що ОСОБА_2 не є членом особистого селянського господарства, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Нормативно - правові акти - це акти управління, які встановлюють, змінюють та припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані та тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застування.
Натомість, індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Проте, в даному випадку листи Рогізківської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 01.09.2014 року №219 та від 19.09.2014 року №224 є відповіддю, наданою органом місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи справу по суті не вирішив позовні вимоги в цій частині.
Підставами для зміни постанови суду першої інстанції відповідно до пункту 2 статті 201 КАС України є вирішення не всіх позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова підлягає зміні шляхом зазначення у мотивувальній частині підстав для відмови у задоволенні позову про визнання протиправним рішення сільського голови Рогізківської сільської ради щодо відмови в наданні довідки, що позивач не є членом особистого селянського господарства.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2014 року щодо підстав для відмови у задоволенні позову про визнання протиправним рішення сільського голови Рогізківської сільської ради щодо відмови ОСОБА_2 в наданні довідки, що вона не є членом особистого селянського господарства.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 19.12.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.