Справа: № 823/2766/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.
суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення простроченої заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за липень-серпень 2014 року в розмірі 30191 (тридцять тисяч сто дев'яносто одна) гривня 07 копійок.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі та порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт сплати суми витрат управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі на виплату та доставку пільгових пенсій за липень - серпень 2014 року у розмірі 30191 грн. 07 коп., яка підлягає відшкодуванню відповідачем, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми є безпідставними та необґрунтованими.
З вказаними висновками Черкаського окружного адміністративного суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа 14.11.1995, ідентифікаційний код 03115436 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.09.2014), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, а тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.
Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебуває 12 осіб - колишніх працівників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з липня 2014 року позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 (а.с. 8) у липні 2014 року на загальну суму 16929 грн. 88 коп.
Повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень - серпень 2014 року отримані відповідачем відповідно 12.07.2014 та 13.08.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Загальна сума понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень - серпень 2014 року складає 33859 грн. 76 коп.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів звертає увагу на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, зокрема, підпунктами «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій
Підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем було погашено заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень - серпень 2014 року на загальну суму 33859 грн. 76 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 25.07.2014 №647 на суму 16929 грн. 88 коп. (призначення платежу «пільгові пенсії за липень 2014 року»), платіжним дорученням від 22.08.2014 №742 на суму 16929 грн. 88 коп. (призначення платежу «пільгові пенсії за серпень 2014 року»).
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 квітня 2004 року №22 (далі - Інструкція), передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, оскільки пунктом 3.8 Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Крім того, суд зазначає, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Враховуючи вищевикладене, позивач не має правових підстав для зарахування коштів підприємства, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.
Оскільки, відповідачем доведено в судовому порядку факт сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за липень-серпень 2014 року в розмірі 30191 (тридцять тисяч сто дев'яносто одна) гривня 07 копійок, то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
О.В. Карпушова
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Карпушова О.В.