Справа: № 826/13130/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: : Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
02 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 4 червня 2013 року № 0007882202.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.06.2013 №0007882202 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у частині 99214 грн. (у тому числі: 79371 грн. - основний платіж, 19843 грн. - штраф).
Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" у задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.06.2013 №0007882202 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у частині 100015 грн. (у тому числі: 80012 грн. - основний платіж, 20003 грн. - штраф).
В іншій частині позову відмовлено.
Сторони не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позивач просить задовольнити його вимоги в повному обсязі, а відповідач - повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з наказом від 20.05.2013 N 1640 та на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за березень 2012 року, ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» за червень, липень 2012 року, ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь2 за квітень, червень 2012 року, ТОВ «Тесей ЛТД» за серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року, ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2013 N 523/2202/36677482 (далі - Акт перевірки).
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 N 0007882202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 199 229,00 грн. (у т. ч.: основний платіж - 159383 грн., штраф - 39846 грн.).
Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку зі встановленням під час перевірки та висновками Акта перевірки про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 ПК України, яке, на думку податкового органу, призвело до завищення ТОВ «ТДК «Юкон» податкового кредиту з ПДВ на 159 383,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Комер-ційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», внаслідок чого, як зазначено в Акті перевірки, позивачем занижено ПДВ на загальну суму 159 383,00 грн.
Висновок про порушення обґрунтовано тим, що правочини між позивачем і названими контрагентами є фіктивними, вчиненими без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами. Також в Акті перевірки зазначено, що під час перевірки не встановлено наявність поставок товарів (послуг), тому правочини є нікчемними.
Такі висновки зроблено відповідачем на підставі наступних актів перевірки контрагентів позивача:
- акт від 15.03.2013 N 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємцями-покупцями за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року;
- акт від 01.03.2013 N 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 31.10.2012;
- акт від 13.11.2012 N 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.10.2011 по 30.06.2012;
- акт від 12.03.2012 N 694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.01.2012 по 30.11.2012;
- акт від 11.03.2013 N 685/22-90/32799525 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2012 по 30.11.2012.
У перелічених актах перевірки контрагентів ТОВ «ТДК «Юкон» зазначено про відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також відсутність об'єктів оподаткування ПДВ, що, на думку ДПІ, спростовує можливість реального виконання господарських зобов'язань ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» по взаємовідносинах з позивачем, а також свідчить про нікчемність укладених правочинів, їх суперечливість інтересам держави та суспільства і укладення з метою ухилення від сплати податкових зобов'язань.
Як установлено перевіркою і не заперечується сторонами, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ результати господарсько-договірних відносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», суми ПДВ у межах яких задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ.
У ході вивчення матеріалів справи та пояснень сторін судом установлено наступні обставини щодо взаємовідносин ТОВ «ТДК «Юкон» із вказаними контрагентами.
Перевіркою встановлено та матеріалами справи підтверджено, що по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 року 36333,33 грн., що підтверджується наявною у справі декларацією позивача з ПДВ за березень 2012 року та додатком 5 до неї.
Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Замовник) і ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (Виконавець) укладено договір від 26.12.2011 N О-12/11-П, згідно з яким Виконавець бере на себе зобов'язання з комплексного обслуговування позивача, до якого входить:знаходження партнерів-продавців природного газу;здійснення заходів для збереження взаємовідносин між Замовником і зазначеними вище підприємствами;здійснення заходів для забезпечення і створення сприятливих умов для унеможливлення розірвання ділових зв'язків між ними;надання консультацій та роз'яснень з питань, пов'язаних з господарською діяльністю позивача;консультування з питань діловодства і складання відповідних документів, тощо у період з 01.01.2012 по 31.03.2012.
До перевірки позивачем надано складений сторонами договору акт здачі-приймання робіт від 31.03.2012 N 3/12 про надання послуг з комплексного обслуговування підприємства на загальну суму 218 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 36333,33 грн.), виписану Виконавцем податкову накладну від 31.03.2012 N 965 на таку ж суму. Також перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявною у справі банківською випискою за 05.04.2012, що позивачем сплачено на користь ТОВ «Онікс Компані ЛТД» кошти в сумі 218 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 05.04.2012 N 218.
Як пояснили представники позивача і зазначено в додатку до акта від 31.03.2012 N 3/12, що за сприяння ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачем було придбано у ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» у лютому і березні 2012 року природний газ на загальну суму 7 262612,74 грн., у зв'язку з чим винагорода ТОВ «Онікс Компані ЛТД» становить 3 % - 218 000,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 36333,33 грн.).
Обставини придбання позивачем у ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» у лютому і березні 2012 року природного газу в зазначеній кількості та вартості підтверджується доказами, наданими позивачем на вимогу суду, а саме: договорами купівлі-продажу природного газу від 31.01.2012 N 017ГТ, від 22.02.2012 N 019ГТ, від 29.02.2012 N 028ГТ, укладеними між позивачем (Покупець) і ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» (Продавець); - складеними на виконання цих договорів актами прийому-передачі природного газу від 29.02.2012 на 450,000 тис. куб.м. вартістю 1840860 грн., від 29.02.2012 на 423,396 тис. куб.м. вартістю 1719326,48 грн., від 31.03.2012 на 912,872 тис. куб.м. вартістю 3702426,26 грн.; банківськими виписками про перерахування позивачем коштів за придбаний газ.
Крім цього, ТОВ «ТДК «Юкон» надало суду докази на підтвердження подальшої реалізації придбаного газу наступним покупцям: ПАТ «Луганський м'ясокомбінат» (договір від 10.01.2012 N ТДК/105/021), ПАТ «Луганська фірма «Лутри» (договір від 10.01.2012 N ТДК/112/021), ПП «Чинар» (договір від 10.01.2012 N ТДК/104/021), ТОВ «Торговий дім «ЛД-Луганськ» (договір від 10.01.2012 N ТДК/107/021), ТОВ «ТФ «Бонум» (договір від 10.01.2012 N ТДК/113/021), ПрАТ «Кировский Ковальский завод «Центрокуз» (договір від 25.01.2012 N ТДК/109/022), ПАТ «Сталь» тощо, а також реєстри ПАТ «Луганськгаз» про транспортовані обсяги природного газу газовими мережами ПАТ «Луганськгаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «ТДК «Юкон».
Як вбачається, зазначені в акті здачі-прийняття робіт від 31.03.2012 N 3/12 і додатку до нього обставини придбання у ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» у лютому і березні 2012 року природного газу відповідної кількості і вартості підтверджуються іншими наданими позивачем доказами, а сума винагороди ТОВ «Онікс Компані ЛТД» у сумі 218000 грн. відповідає 3-відсотковому розміру, визначеному пунктом 4.1 договору, і обсягам придбаного у ТОВ «Газ-Трейд-Ойл» природного газу у лютому, березні 2012 року.
Відповідач зазначених обставин в ході розгляду справи не спростував.
Посилання відповідача в Акті перевірки та надану до суду копію акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 N 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, не взяв до уваги, оскільки його зміст не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій у лютому, березні 2012 року, не спростовує належну правосуб'єктність ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та правового значення складених за такими операціями первинних документів.
У той же час, посилання відповідача на відсутність у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС інформації про наявність основних фондів і трудових ресурсів ТОВ «Онікс Компані ЛТД», суд вважає необґрунтованими, оскільки надання послуг за договором від 26.12.2011 N О-12/11-П не передбачає їх наявність, а відповідачем не доведено протилежного.
Посилання відповідача в акті на пояснення гр. ОСОБА_3 про непричетність як засновника і бухгалтера до діяльності ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», суд не бере до уваги, оскільки назване товариство не було учасником фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем за договором від 26.12.2011 N О-12/11-П, тому не стосуються обставин цієї справи.
Інших доказів недійсності наданих до перевірки і до суду первинних документів або недостовірності зазначеної в них інформації відповідач не надав.
Також перевіркою встановлено, що по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ 35000 грн., що підтверджується наявними у справі деклараціями позивача з ПДВ за червень, липень 2012 року та додатками 5 до них.
Перевіркою встановлено, що між позивачем (Орендар) і ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» (Орендодавець) укладено договір оренди від 30.12.2011 N ТДК/102/044, згідно з яким Орендар приймає у строкове платне володіння та користування охоронюване складське приміщення за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 6Б, площею 250 кв. м. За умовами договору орендна плата становить 30000 грн. (у т. ч. ПДВ - 5000 грн.). Сторонами договору складено акт приймання-передачі приміщення від 01.01.2012.
Вказаний договір розірвано з 01.08.2012 відповідно до угоди від 31.07.2012, копія якої наявна у справі.
До перевірки і до суду позивач надав складені сторонами договору акти надання послуг від 30.06.2012 N 6-о-12 про надання послуг з оренди складського приміщення за січень-червень 2012 року на суму 180000 грн., від 31.07.2012 N 8-0-12 про надання послуг з оренди складського приміщення за липень 2012 року на суму 30000 грн., а також ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» виписані податкові накладні від 30.06.2012 N 955 на суму 180000 грн. (у т. ч. ПДВ - 30000 грн.), від 31.07.2012 N 1094 на суму 30000 грн. (у т. ч. ПДВ - 5000 грн.). Також, перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі банківськими виписками за 12.07.2012 і за 31.07.2012, що позивачем сплачено на користь ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» кошти в сумі 210000 грн. (у т. ч. ПДВ - 35000 грн.).
Відповідач не взяв до уваги вказані документи з підстав, надходження акта ДПІ Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 N 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», в якому вказано про наявність ознак фіктивності у ТОВ «СБ Рапіра» і наявність розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту між ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» і ТОВ «СБ Рапіра».
Однак, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вказані обставини не мають значення для вирішення цієї справи, оскільки не стосуються фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», учасником яких ТОВ «СБ Рапіра» не було.
Разом з цим, оцінивши наявні у справі докази, суд зазначає про відсутність доказів існування у ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» на праві власності основних засобів, зокрема, нерухомого майна - нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 6Б, площею 250 кв. м., яке б використовувалося ним в господарській діяльності та надавалось за спірним правочином позивачу в оренду.
В акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про відсутність інформації щодо приміщень, які використовувало ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» у своїй діяльності, а також про відсутність основаних фондів на балансі цього підприємства.
У договорі оренди від 30.12.2011 N ТДК/102/044 не зазначено про підстави набуття ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» права власності на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 6Б, а також не вказано підтверджуючих правовстановлюючих документів.
Під час розгляду справи представники позивача не надали пояснень та доказів того, що вказане в договорі приміщення дійсно було у власності ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», тому не спростували дані акта перевірки контрагента. Припущення представників позивача про те, що приміщення могло бути в користуванні у ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» суд відхиляє, оскільки належних доказів цим фактам позивач не зазначив і крім того зміст договору стосується оренди, а не суборенди.
Крім того, представниками позивача не надано суду доказів безпосереднього використання приміщення, зазначеного в договорі оренди, у власній господарській діяльності.
По взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь» перевіркою установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач задекларував у складі податкового кредиту з ПДВ 12500 грн., у т. ч. за квітень 2012 р. - 4166,67 грн., за червень 2012 р. - 8333,33 грн., що підтверджується наявними у справі деклараціями позивача з ПДВ за квітень, червень 2012 року та додатками 5 до них.
Перевіркою вірно встановлено, між позивачем (Замовник) і ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь» (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 28.03.2012 N ТДК/124/061, згідно з яким Виконавець зобов'язується надати позивачу бухгалтерські послуги, до яких входить бухгалтерське обслуговування підприємства, упорядкування фінансової та первинної документації, підготовка звітності, контроль за даними бази 1С Бухгалтерія. Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг становить 25000 грн. (у т. ч. ПДВ - 4166,67 грн.), а згідно з додатковою угодою N 1 від 30.04.2012 виконання послуг передбачено у квітні-червні 2012 року.
До перевірки і до суду позивач надав складені сторонами договору акти здачі-прийняття робіт:
- від 30.04.2012 N 2/04-12 про надання бухгалтерських послуг на суму 25000 грн. (у т. ч. ПДВ - 4166,67 грн.);
- від 30.06.2012 N 3/06-12 про надання бухгалтерських послуг на суму 50000 грн. (у т. ч. ПДВ - 8333,33 грн.);
а також виписані Виконавцем податкові накладні:
- від 30.04.2012 N 721 на суму 25000 грн. (у т. ч. ПДВ - 4166,67 грн.);
- від 30.06.2012 N 394 на суму 50000 грн. (у т. ч. ПДВ - 8333,33 грн.).
Згідно з додатками до актів здачі прийняття-робіт від 30.04.2012 N 2/04-12 і від 30.06.2012 N 3/06-12 зазначено розширений перелік фактично наданих позивачу послуг, що відповідає предмету договору від 28.03.2012 N ТДК/124/061.
Також перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі банківською випискою за 18.06.2012, що позивачем сплачено на користь ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь» кошти в сумі 75000 грн.
Як пояснили представники позивача, придбання бухгалтерських послуг здійснювалося у зв'язку з відсутністю в штаті підприємства бухгалтера, що підтверджується пунктом 2.2 Акта перевірки, в якому вказано, що за період з 01.03.2012 по 06.07.2012 посада бухгалтера на підприємстві позивача не передбачена.
Посилання відповідача в Акті перевірки на зміст акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 N 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.10.2011 по 30.06.2012, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в основу акта покладено лише протокол допиту від 28.08.2012 гр. ОСОБА_4 (засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»), який заперечив свою причетність до цього товариства. Проте, податковий облік ґрунтується не на поясненнях осіб, а на первинних документах, які в цьому випадку податковим органом не перевірялися і не досліджувалися.
Інших доказів недійсності наданих до перевірки і до суду первинних документів або недостовірності зазначеної в них інформації відповідач не надав.
У свою чергу, надані позивачем до перевірки і до суду акт здачі-прийняття робіт, додатки до них, податкові накладні і банківські виписки відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами у цій справі.
Перевіркою встановлено, що по взаємовідносинах з ТОВ «Тесей ЛТД» позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ 50012 грн. у т. ч. за серпень 2012 року - 35012 грн., за вересень 2012 року - 5000 грн., за жовтень 2012 року - 5000 грн., за листопад 2012 року - 5000 грн.
Однак, зазначене в акті не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі податковими деклараціями ТОВ «ТДК «Юкон» з ПДВ за вказані звітні періоди. Так, у серпні 2012 року позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ по контрагенту ТОВ «Тесей ЛТД» 22692 грн., за вересень 2012 року - 12320 грн., за жовтень 2012 року - 10000 грн. У листопаді 2012 року позивач не включав до складу податкового кредиту з ПДВ коштів по вказаному контрагенту.
Таким чином, за період, який підлягав перевірці по взаємовідносинам з ТОВ «Тесей ЛТД» серпень-листопад 2012 року, позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ 45012 грн., а не 50012 грн., як помилково зазначено відповідачем в Акті перевірки.
Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Орендар) і ТОВ «Тесей ЛТД» (Орендодавець) укладено договір оренди від 30.07.2012 N ТДК/138/044, згідно з яким Орендар приймає у строкове платне володіння та користування охоронюване складське приміщення за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, б, 4-а, площею 250 кв. м.
Вказаний договір розірвано з 01.12.2012 відповідно до угоди від 30.11.2012, копія якої наявна у справі.
До перевірки і до суду позивач надав складені сторонами договору акти виконаних робіт (наданих послуг) та виписані Виконавцем податкові накладні.
Також перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі банківськими виписками, що позивачем сплачено на користь ТОВ «Тесей ЛТД» кошти в сумі 120000 грн. (у т. ч. ПДВ - 30000 грн.).
Крім того, перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Покупець) і ТОВ «Тесей ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2012 N Т-001, згідно з яким Продавець приймає на себе зобов'язання реалізувати позивачу товар (цемент ПЦТ-1-100 у кількості 82 т).
До перевірки і до суду позивач надав наступні видаткові та податкові накладні, а саме:
- видаткова накладна від 01.08.2012 N РН-0000001 і податкова накладна від 01.08.2012 N 30 на суму 48312 грн. (у т. ч. ПДВ - 8052 грн.);
- видаткова накладна від 02.08.2012 N РН-0000003 і податкова накладна від 02.08.2012 N 60 на суму 43920 грн. (у т. ч. ПДВ - 7320 грн.);
- видаткова накладна від 03.08.2012 N РН-0000005 і податкова накладна від 03.08.2012 N 80 на суму 43920 грн. (у т. ч. ПДВ - 7320 грн.);
- видаткова накладна від 06.08.2012 N РН-0000007 і податкова накладна від 06.08.2012 N 164 на суму 43920 грн. (у т. ч. ПДВ - 7320 грн.).
Також, перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі банківськими виписками від 07.08.2012 та від 08.08.2012, що ТОВ «ТДК «Юкон» сплачено на користь ТОВ «Тесей ЛТД» кошти в сумі 180072 грн. (у т. ч. ПДВ - 30012 грн.).
Відповідач не взяв до уваги вказані документи з підстав отримання акта ДПІ Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2013 N 694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД», в якому вказано про відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту.
В акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про відсутність інформації щодо приміщень, які використовувало ТОВ «Тесей ЛТД» у своїй діяльності, а також про відсутність основаних фондів на балансі цього підприємства.
Оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів зазначає, що достовірність зазначених в актах, видаткових накладних і податковій накладній відомостей викликає у суду сумніви, обґрунтовані відсутністю доказів існування у ТОВ «Тесей ЛТД» на праві власності основних засобів, зокрема нерухомого майна - нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, площею 250 кв. м, яке б використовувалося ним в господарській діяльності, відсутністю доказів безпосереднього використання цього приміщення позивачем у власній господарській діяльності, а також відсутністю доказів перевезення товарів.
У договорі оренди від 30.07.2012 N ТДК/138/044 не зазначено про підстави набуття ТОВ «Тесей ЛТД» права власності на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Зоологіч-на, 4-а, а також не вказано підтверджуючих правовстановлюючих документів.
Під час розгляду справи представники позивача не надали пояснень та доказів того, що вказане в договорі приміщення дійсно було у власності ТОВ «Тесей ЛТД», тому не спростували даних акта перевірки контрагента. Припущення представників позивача про те, що приміщення могло бути в користуванні у ТОВ «Тесей» колегія суддів відхиляє, оскільки належних доказів цим фактам позивач не зазначив і крім того зміст договору стосується оренди, а не суборенди.
У даному випадку зазначені обставини є суттєвими для вирішення справи, оскільки відсутність у контрагента основних засобів (приміщень) спростовує можливість їх надання в оренду, а відтак спростовує достовірність (правдивість) відомостей, зазначених в актах надання послуг від 31.08.2012 N 0001/12, від 30.09.2012 N 0002/12, від 31.10.2012 N 0005/12 та податкових накладних від 31.08.2012 N 1119, від 30.09.2012 N 1074, від 31.10.2012 N 1194, у зв'язку з чим колегія суддів не бере до уваги вказані документи.
Водночас акт від 30.11.2012 N 0007/12 та податкову накладну від 30.11.2012 N 1023 колегія суддів не бере до уваги, оскільки суму ПДВ в розмірі 5000 грн. на підставі цих документів позивач не включав до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2012 року.
Що стосується факту придання товарів, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу від 01.08.2012 N Т-001 передача товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010), тобто всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару несе позивач як покупець товару.
Проте позивачем не надано до суду належних доказів перевезення товару, придбаного у ТОВ «Тесей ЛТД».
Представники позивача надали до суду договір оренди автомобілів від 01.10.2009 N ЕБ/053/062, укладений з ТОВ «Економічна Безпека» (Орендодавець). Однак за умовами цього договору позивач приймає у платне користування автомобілі таких марок (моделей), як: DaewooLanos 2005 р., HondaPilot 2008 р. та VolkswagenPolo 2011 р. (згідно з додатками до даного договору N N 1-3), тобто легкові автомобілі, технічні характеристики яких не передбачають можливість завантаження і перевезення 20т цементу, зазначеного у видаткових накладних контрагентом.
Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження мети і подальшого використання придбаних товарів.
Наявні ж у матеріалах справи договори купівлі-продажу товарів, укладені позивачем із третіми особами, не є підтвердженням таких обставин, оскільки перелік товарів, реалізованих за умовами вказаних договорів (обладнання для сауни та скловироби) не узгоджується із товаром, що поставлений позивачу ТОВ «ТесейЛТД»; будь-яких інших пояснень та документів з цього приводу позивачем до суду не надано.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень зі сторони відповідача і погоджується з його висновком про відсутність належного документального підтвердження фактичного здійснення операцій з поставки ТОВ «Тесей ЛТД» послуг оренди і товарів та правильності декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ по вказаному контрагенту.
Як встановлено судом першої інстанції вказані порушення призвели до заниження ПДВ на загальну суму 45 012,00 грн.
У свою чергу, помилкове визначення відповідачем задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 5000 грн. призвело до помилкового висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року на 5000 грн., тому їх донарахування і застосування штрафних санкцій в цій частині є безпідставним.
Перевіркою також встановлено, що по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року 25 538,00 грн.
Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Замовник) і ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (Виконавець) укладено договір на комплексне обслуговування від 25.07.2012 N 2-12-п, згідно з яким Виконавець зобов'язується на газовому ринку України здійснити пошук позивачу партнерів, підприємств-продавців природного газу української добичі на вигідних умовах за вигідними цінами та залучити їх до співпраці із позивачем, а також здійснювати заходи зі збереження існуючих взаємовідносин між позивачем та підприємствами-продавцями природного газу, які раніше працювали із позивачем, та заходи, спрямовані на запобігання розірвання ділових стосунків між ними.
До перевірки та до суду позивач надав складений сторонами договору акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2012 на суму 153228 грн. (у т. ч. ПДВ - 25538 грн.) та виписану Виконавцем податкову накладну від 30.09.2012 N 1062 на таку ж суму.Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» послуг підтверджено банківською випискою від 13.07.2012.
В акті від 30.09.2012 сторонами зазначено, що результатом виконання ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» зобов'язань по договору від 25.07.2012 N 2-12-п є безпосередньо придбання позивачем у ТОВ «ГК «Газовий Альянс» природного газу ресурсу серпня 2012 року в обсязі 200000 м. куб. вартістю 808159,20 грн. і ресурсу вересня 2012 року в обсязі 200000 м. куб., а також придбання позивачем природного газу ресурсу вересня 2012 року в обсязі 848000 м.куб. вартістю 3426615,36 грн. у Полтавської філії ЗАТ «Девон», уповноважена особа за договором про спільну діяльність від 28.11.2000 N 1-Д21/008/2000.
На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії договорів на поставку природного газу від 27.08.2012 N 14/СД з ТОВ «Девон», від 31.08.2012 N 100812, від 28.09.2012 N 100912 з ТОВ «ГК «Газовий Альянс», актів прийому-передач, реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу та банківських виписок.
В подальшому придбаний за посередництвом ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Ю.О. Електронікс -1» природний газ реалізовано позивачем ТОВ «Полінка» (договір від 25.06.2012 N ТДК/135/021), ТОВ «Атлант» (договір від 25.05.2012 N ТДК/129/021), ТОВ «Донснабресурс» (договір від 23.04.2012 N ТДК/126/021), ТОВ «Дорбудіндустрія» (договір від 02.02.2012 N ТДК/110/021), ПрАТ«Дапка» (договір від 01.02.2012 N ТДК/117/021), ПАТ «Сталь» (договір від 31.01.2012 N ТДК/115/021), ПрАТ «Кіровський ковальський завод «Центрокуз» (договір від 25.01.2012 N ТДК/109/021) та ряду інших підприємств.
Відповідач зазначених обставин у ході розгляду справи не спростував.
Посилання відповідача в Акті перевірки та надану до суду копію акта ДПІ у Шевченківського районі м. Києва ДПС від 11.03.2013 N 685/22-90/32799525 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», колегія суддів не бере до уваги, оскільки його зміст не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій у вересні 2012 року, не спростовує належну правосуб'єктність ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» та правового значення складених за такими операціями первинних документів.
Зокрема, посилання відповідача на відсутність у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС інформації про наявність основних фондів і трудових ресурсів ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки надання послуг за договором від 25.07.2012 N 2-12 не передбачає їх наявність і відповідачем не доведено протилежного.
Інших доказів недійсності наданих до перевірки і до суду первинних документів або недостовірності зазначеної в них інформації відповідач не надав.
У той же час, надані позивачем до перевірки і до суду акт здачі-прийняття робіт, додаток до нього, податкова накладні і банківська виписка відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами у справі, підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання робіт (послуг) і є законною підставою для формування та документального підтвердження податкового кредиту з ПДВ на суму 25538 грн.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 04.06.2013 N 0007882202 у частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 99214 грн. (у т. ч.: 79371 грн. - основний платіж, 19843 грн. - штраф) є обгрунтованими, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Водночас, в іншій частині доводи позивача і надані ним докази не спростовують обставин, встановлених перевіркою, тому вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.06.2013 N 0007882202 у частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 100015 грн. (у т. ч.: 80012 грн. - основний платіж, 20003 грн. - штраф) колегія суддів вважає необґрунтованою, у зв'язку з чим позов у цій частині не задовольнив.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011.
Відповідно до вимог частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТДК «Юкон» з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, зокрема, податковими накладними, а позивач правомірно на їх підставі сформував податковий кредит з ПДВ у зв'язку з наступним.
Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.
Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Обставина фактичної поставки товару підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.
Як установлено в ході розгляду цієї справи, надані ТОВ «ТДК «Юкон» з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, оформленні в межах виконання договорів, укладених позивачем з цими контрагентами, відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства.
Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.
Як установлено під час розгляду справи, результати спірних правовідносин між позивачем і ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» належним чином відображені у податковій звітності, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагентів. Реальність отримання за договорами послуг також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.
У свою чергу, реальне понесення витрат ТОВ «ТДК «Юкон» на отримання послугвід ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» підтверджено дослідженими під час розгляду справи банківськими документами.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно зістаттею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Так на момент укладення та виконання спірних правочинів з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» юридичні особи контрагентів позивача не були припинені у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин були наділені адміністративною процесуальною дієздатністю.
Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагентів позивача ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1».
При цьому, на думку колегії суддів, відсутність платника податків за місцем реєстрації не може свідчити про нереальність здійснення правочинів, оскільки платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги доведеність позивачем доцільності та подальшого використання у власній господарській діяльності отриманих від контрагентів ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» посередницьких та бухгалтерських послуг.
Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «ТДК «Юкон» під час здійснення господарських операцій з придбання послуг у ТОВ ТОВ«Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами правовідносин з цими контрагентами.
Таким чином, аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані по справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ ТОВ«Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь», ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» за спірні періоди та про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість на суму 99214 грн. (у т. ч.: 79371 грн. - основний платіж, 19843 грн. - штраф) оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
У той же час, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості оспорюваного податкового повідомлення-рішення податкового органу від 04.06.2013 N 0007882202 у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на 100015 грн. (у т. ч.: 80012 грн. - основний платіж, 20003 грн. - штраф) на підставі не підтвердження реальності господарських взаємовідносин ТОВ «ТДК «Юкон» з ТОВ «Компанія Мармур ЛТД», ТОВ «Тесей ЛТД» з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як установлено у ході розгляду справи та не спростовано ТОВ «ТДК «Юкон», контрагенти ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» і ТОВ «Тесей ЛТД» об'єктивно не мали можливості надавати послуги оренди складських охоронюваних приміщень за адресами:м. Київ, вул. Охтирська, 6Б, площею 250 кв. м. та м. Київ, вул. Зоологічна, б. 4-а, площею 250 кв. м., через відсутність таких у власності чи користуванні таких у цих контрагентів. Також позивач не довів фактичне використання цих приміщень у своїй господарській діяльності.
Стосовно придбання ТОВ «ТДК «Юкон» товарів у ТОВ «Тесей ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2012, то в даному випадку колегія суддів не приймає до уваги оформленні у межах цього правочину первинні документи як належний доказ реальності виконання сторонами зобов'язань, оскільки позивач не надав доказів фактичного транспортування придбаного товару (цементу), економічної доцільності та ефекту укладення та виконання вказаного договору для підприємства, а також можливість виконання передбачених договором зобов'язань з боку контрагента ТОВ «Тесей ЛТД».
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.