№ 2-а-5-302/2007 року
7 лютого 2006 года
Центральный районный суд города Николаева
В составе: председательствующего - Алейников В.А.
при секретаре - Гуковой В.Б.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в городе Николаеве административное дело по иску
ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про захист права на пенсійне забезпечення, -
У січні 2007 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із позовом до обратился в суд с иском Миколаївського обласного військового комісаріату про захист права на пенсійне забезпечення.
У своїй заяві, щ була підтримана під час судового засідання його представником, позивач зазначав, що є пенсіонером, проте з часу виїзду на постійне місце проживання за межі України пенсію не отримує.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач просив зобов'язати відповідача належним чином образувати його пенсію.
Представник відповідача у судове засідання свого представника не надіслав, пр час та місце розгляду справи сповіщався, про причини неявки суд не сповістив.
Зважаючи про те, що у справі є наявними достатні докази про права та взаємини сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях представника відповідача, суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.
Після вислуховування сторін та дослідження письмових матеріалів справи суд дійшов такого.
Фактичні обставини справи, що жодною з сторін не оскаржуються, стисло можуть бути викладені таким чином.
Позивач є громадянином України, отримував пенсію в відповідача.
У червін 2000 року він виїхав на постійне місце проживання до Німеччини, через що з січня 2001 року виплата пенсія йому була припинена.
У 2006 році він звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати позивачеві пенсії, у чому йому було відмовлено.
Позивач вважає відмову в призначенні йому пенсії неправомірною, оскільки відповідно до статей 49, 24 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист незалжено від місця проживання.
Проте, з таким погодитись неможливо.
Так, по-переше, відповідно до частини 2 статті 49 Конституції України право на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим пенсійним страхуванням, умови якого визначаються законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія сплачується за шість місяців вперед, після чого виплата призначеної пенсії припиняється, .
Таким чином, вимоги позивача суперечать статті 49 Конституції України.
Во-друге, фактична зміна за судовим рішенням визначеного державою у встановленому дя цього порядку перерахунку пенсії /про що, власне, й просить позивач/ призведе до порушення принципу рівності і принципу справедливості.
Таким чином, у задоволенні поданого позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про захист права на пенсійне забезпечення - відмовити.
Постановление может быть обжаловано в апеляционный административный суд через Центральный районный суд города Николаева в течение 10 дней.
СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=