24 листопада 2014 р. справа № 804/19161/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003372203 від 31.07.2014 р., -
20 листопада 2014 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003372203 від 31.07.2014 р. на суму 510,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно ч. 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.
Судом встановлено, що позовну заяву підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез" ОСОБА_1, від імені юридичної особи.
Проте, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез", як юридичної особи, та документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов, таких як наказ про призначення на посаду директора, Статут підприємства, Витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інших належних доказів, до матеріалів адміністративного позову не надано.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2014 року складає 1218,00 грн.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12, адміністративним позовом майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача, у тому числі, про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій, тощо.
За змістом позовних вимог позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003372203 від 31.07.2014 р. на суму 510,00 грн.
Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (не менше 1 827,00 грн.), та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (не більше 4 872,00 грн.).
Разом з тим, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 510,00 грн., повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 182,70 грн. (10 відсотків від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Проте, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги майнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, позивачу слід надати до суду оригінал квитанції про сплату ним судового збору у розмірі 182,70 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI, судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Частинами 3, 4 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI чітко визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу. Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
Отже, застосування рідної мови або іншої мови, якою позивач володіє, допускається у разі необхідності, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку, із перекладом на державну мову, тільки за згодою сторін та суду, після відкриття провадження у справі.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Проте, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез" викладена російською мовою, яка не є державною мовою в Україні, що є порушенням ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Промтехсінтез" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003372203 від 31.07.2014 р. - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 12 січня 2015 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, з викладенням тексту позовної заяви державною мовою, з наданням відповідної кількості копій та копій всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб по справі;
- документів, на підтвердження посади особи, якою підписано позов від імені юридичної особи, та документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатність позивача, як юридичної особи;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 182,70 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник