16.12.2014 року Справа № 904/5185/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін:
позивача - Іщенко Ю.С., дов. № 28 від 04.02.2014р.;
відповідача - Ковальчук Д.Ю., дов. № 17 від 08.01.2014р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м,Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 року по справі № 904/5185/14
за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ
до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про стягнення 14 762,04 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 року у справі № 904/5185/14 (суддя Мілєва І.В.) за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м.Дніпропетровськ до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ про стягнення 14 762,04 грн. в задоволенні позову було відмовлено повністю; витрати по справі покладені на позивача (а.с.154-157).
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано недоведеністю позивачем факту надання послуг з теплопостачання відповідачу у спірний період; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.275 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.1, 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі», посилається на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарським судом неправомірно відмовлено в позові з посиланням на відсутність доказів приєднання приміщень до теплових мереж позивача та передачі відповідачеві теплової енергії, як товарної продукції, оскільки приміщення, які належали відповідачу, знаходяться у будинку з єдиною системою централізованого опалення, що належать до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід»ємною частиною та відповідно до даних балансоутримувача будинку - КЖЕП № 25 - зазначений будинок під'єднаний до мережі теплопостачання, та з останнім у позивача належним чином оформлені відносини купівлі-продажу теплової енергії, як належним чином були оформлені відносини і з попереднім балансоутримувачем зазначеного приміщення - КЖЕП «Південне»;
- крім того, скаржник зазначає, що відповідачем в свою чергу не було доведено, що приміщення, які перебували на балансі останнього у спірний період, були від'єднані від мережі централізованого опалення будинку.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що згідно з чинним законодавством постачання послуг опалення без договору не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.12.2009р. рішенням Дніпропетровської міської ради № 52/52 було вирішено передати з балансу підприємств, закладів, установ на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» (відповідач у справі) деякі об'єкти нерухомого майна.
30.12.2011р. актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» передало на баланс відповідача нежитлове приміщення загальною площею 84,4 кв.м., яке знаходиться у цоколі 9-поверхового житлового будинку № 4 по ж/м Червоний Камінь (а.с.57), яке в подальшому, 25.12.2013р. відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів відповідач передав на баланс Комунального підприємства "Благоустрій" Дніпропетровської міської ради (а.с.58-60). Тобто, нежитлове приміщення перебувало на балансі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» в період з 30.12.2011р. по 25.12.2013р., що визнається обома сторонами по справі, не спростовано жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України.
Підставою звернення позивача з позовом у даній справі стала заборгованість з оплати теплової енергії у спірний період (з 30.12.2011р. по 25.12.2013р.) в сумі 14 762,04 грн. Згідно з прохальною частиною позовної заяви, позивач наполягав на стягненні 14 762,04 грн., обґрунтовуючи свої вимоги в якості норм матеріального права ст..ст.526, 530, 1212, 1213 ЦК України, тобто, посилався на те, що відповідачем безпідставно придбане майно (теплову енергію), яка належить позивачу та яка підлягає оплаті у разі неможливості її повернення в натурі внаслідок споживання цих послуг.
Як встановлено судом першої інстанції, балансоутримувачем житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Червоний Камінь, буд. 4 - є Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 25 Дніпропетровської міської ради.
Між позивачем та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 25 Дніпропетровської міської ради укладено договір № 050705В від 01.02.2012р. про використання внутрішньобудинкових систем з гарячого водопостачання та централізованого опалення (а.с.12-13). В свою чергу, договір про постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем укладений не був, як і відсутні докази укладення договору про надання житлово-комунальних послуг відповідача з балансоутримувачем житлового будинку (КЖЕП № 25).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2013р. у справі № 904/8443/13, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р., у позові Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради про зобов'язання укласти договір про постачання теплової енергії, в т.ч. щодо нежитлового приміщення загальною площею 84,4 кв.м., яке знаходиться у цоколі 9-поверхового житлового будинку № 4 по ж/м Червоний Камінь, було відмовлено (а.с.65-73). В касаційному порядку зазначені судові рішення не були оскаржені, що визнається представниками обох сторін в суді апеляційної інстанції. Отже, зазначене судове рішення набуло законної сили та є відповідно обов'язковим (ст.115 ГПК України).
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями встановлено факти відсутності між сторонами договірних правовідносин, зокрема, і в період з 30.12.2011р. по 25.12.2013р.
Як вбачається зі Статуту позивача (п. 2.2.1.), предметом його діяльності є виробництво та реалізація споживачам теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (а.с.54).
Відповідно до частин 1, 2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-ІV (в редакції на день прийняття оскаржуваного рішення) визначений ряд понять, зокрема, балансоутримувачем (будинку, групи будинків, житлового комплексу) є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Пунктом 4 Правил користування теплоенергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. № 11998 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Отже, ні вищезазначеним Законом, ні Господарським кодексом України, ні іншими обов'язковими для обох сторін нормативними актами не передбачена можливість існування правовідносин у сфері теплопостачання без укладення договору, який в даному випадку укладений не був, відсутній у спірний період - з 30.12.2011р. по 25.12.2013р.
14.04.2014р. листом № 115-с позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 14 762,04 грн. (а.с.42-46), яку відповідач залишив без відповіді.
Згідно з п.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630) зазначені Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги, зокрема, з централізованого опалення.
Пунктом 14 цих Правил передбачено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживача.
Будь-яких доказів про те, що для зняття показань приладів обліку в період 30.12.2011р. по 25.12.2013р., на підставі даних яких здійснено розрахунок наданих послуг, долучався представник відповідача, або останні відмовились від участі в знятті показань, викликались для фіксування таких даних, матеріали справи не містять, тобто, докази про зняття показань приладів обліку, які знаходяться в будинку, в якому розташований відповідач, складені в односторонньому порядку, а отже, не можуть бути підставами для здійснення розрахунку ціни позову.
Отже, матеріали справи не містять доказів про те, що в спірний період, зазначений в позові, постачалась теплова енергія саме в певній кількості та в певних одиницях виміру (ГКал) до приміщень відповідача, технічної можливості неотримання цих послуг окремо та в іншій спосіб. Отже, матеріалами справи не доведено відповідно до ст..33 ГПК України, що в спірний період останнім було надано послуги в певній кількості та якості. Розрахунок суми позову лише на підставі арифметичних розрахунків не є доказом надання послуг та їх отримання відповідачем.
За цих обставин правові підстави зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 27.10.2014р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 року у справі № 904/5185/14 - залишити без змін.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2014 року.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Лисенко