Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2014 р.Справа № 922/5243/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Дородіної І.А.
розглянувши справу
за позовом Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Сєвєродонецьк в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській області, м.Луганськ 3-і особи: 1. Головне управління Державного казначейства у Луганській області, м. новодружевськ; 2. Новодружевська міська рада, м. Новодружевськ; 3. Лисичанська міська рада, м. Лисичанськ;
до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління", м. Лисичанськ
про стягнення 8547,97 грн.
за участю представників сторін:
прокурора -Захарова Н.О., посвідчення № 030512 від 24.11.2014 року;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
3-ї особи (Головне управління Держаного казначейства у Луганській області) - не з'явився.
3-ї особи (Новодружевська міська рада) - не з'явився.
3-ї особи ( Лисичанська міська рада) - не з'явився.
Лисичансько-Рубіжанська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" про стягнення збитків у розмірі 8547,97 грн., заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у розмірі 8514/97.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що відповідачем було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю дозволу, внаслідок чого державі заподіяно збиток у розмірі 8547,97 грн. В якості правових підстав позову посилається на приписи ст. 11 Закону України "Про атмосферне повітря", ст. ст. 40, 51, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
08 грудня 2014 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надійшли письмові пояснення за вх. № 43917, в яких третя особа просить розглядати справу за відсутності її представника та вказує, що позов підтримує в повному обсязі.
16 грудня 2014 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання за вх. № 942, в якому останній просить розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.
17 грудня 2014 року від Лисичансько-Рубіжанської міжміської прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері надійшов лист за вх. №45629 з додатком, який долучений судом до матеріалів справи.
Також у судовому засіданні 17 грудня 2014 року був присутній прокурор, який підтримав позов в повному обсязі.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у листі (клопотанні) від 16.12.2014 року за вх. № 942 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, проте до канцелярії суду надійшов лист за вх. № 948, в якому останній просить розглянути справу за відсутності представника відповідача. В позові просить відмовити. Лист розглянутий та долучений судом до матеріалів справи.
Треті особи своїх представників у судове засідання не направили.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державною екологічною інспекцією у Луганській області в період з 18.04.2013 року по 16.05.2013 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" на підставі наказу № 152 від 29.03.2013 року.
За результатами перевірки позивачем було виявлено порушення відповідачем (Відокремленим підрозділом "Шахтобудівельне управління") вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (Акт № 200), а саме в період з 01.01.2008 року здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.
Попередній дозвіл на викиди відповідачем був отриманий за № 90095 від 22.03.2007 року до 30.12.2007 року.
16 жовтня 2013 року відповідачем отримані дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, про що листом від 28.11.2013 року за № 612 було повідомлено позивача та направлено його . Листом від 17.01.2014 року за № 18 надано довідку про наднормативні викиди забруднюючих речовин на час відсутності дозволів.
Таким чином, в проміжок часу до отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 15.10.2013 року. за №4411870400-18 та № 4411800000-222 в період з 01.01.2008 року по 15.10.2013 року відповідач здійснював викид забруднюючих речових безпідставно.
За результатами виявленого порушення, позивач здійснив розрахунок завданого відповідачем державі збитку у зв'язку з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 01.01.2008 року по 15.10.2013 року без дозволу. Так, загальний розмір спричиненого відповідачем державі збитку визначено позивачем в сумі 8547,97 грн. за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу від чотирьох джерел викидів.
На оплату визначеного збитку в розмірі 8547,97 грн. позивач направив відповідачу претензію № 13 від 28.01.2014 року.
Прокурор та позивач стверджують, що відповідач вказані вище завдані державі збитки в розмірі 8547,97 грн. не відшкодував, що і зумовило звернення з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Зі змісту ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Встановлені вище обставини справи свідчать, що відповідач в період з 01.01.2008 року по 15.10.2013 року здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства, пов'язаного з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно п. е ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. N 639 (далі - "Методика").
Пунктом 2.1.2 Методики визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).
За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8 Методики).
Методикою (п. 3.11) визначено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Згідно п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Відповідно до п. 3.6 вищевказаної Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально- лабораторних вимірювань.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такої і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (п. 1.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем та розмір спричинених ним державі внаслідок такого порушенням збитків встановлено Державною екологічною інспекцією у Луганській області (позивач) - тобто належним суб'єктом.
Судом встановлено, що розрахунки збитків, завданих відповідачем державі на загальну суму 8547,97 грн. за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу від чотирьох джерел викидів, у зв'язку з вказаним порушенням, здійснено позивачем на підставі Методики, встановлених під час перевірки обставин та складеного за результатами її проведення Акту перевірки № 200.
Відповідач в свою чергу не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.
В той же час, розрахунок збитків здійснено фахівцем у відповідній галузі - Федорченко Г.Є. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області. Викладене свідчить про належність наданих до суду розрахунків, як доказів на підтвердження розміру збитків, що є предметом спору у даній справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази скасування Акту перевірки № 200 чи оскарження (визнання) неправомірними дій позивача .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи належними та допустимими доказами факту спричинення відповідачем державі збитків на загальну суму 8547,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Деліктне зобов'язання особи відповідно до ст. 1166 ЦК України настає у випадку наявності одночасно наступних чотирьох умов: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо правопорушника не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки правопорушника); вина правопорушника.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено факти неправомірної поведінки відповідача (викид в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу), наявність шкоди (збитки в розмірі 8547,97 грн.) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитки спричинені внаслідок скидання відповідачем в період з 01.01.2008 року по 15.10.2013 року забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу).
Досліджуючи аспект вини, як останньої обов'язкової умови настання деліктного зобов'язання по ст.1166 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").
Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відповідач у якого був відсутній спеціальний дозвіл, самостійно здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, усвідомлюючи при цьому факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства, небезпечність таких дій щодо природних ресурсів, здоров'я та безпеки населення.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у спричиненні державі вказаних вище збитків в розмірі 8547,97 грн.
Зі змісту положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302 (далі - "Порядок") вбачається, що відповідальною за вчасне отримання дозволу на викид шкідливих речовин в атмосферне повітря є суб'єкт господарювання, якому належить джерело викиду забруднюючих атмосферне повітря речовин.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність діях відповідача складу всіх чотирьох умов, необхідних для настання деліктного зобов'язання за ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 "Про охорону навколишнього природного середовища").
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитку, заподіяного державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 8547,97 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду та враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору підлягають стягненню до державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 5, 41, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 614, 1166 ЦК України, ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України та керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 29, 32- 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108) на користь держави збитки, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджетів та територій" за реквізитами:
- у розмірі 250,36 грн. на балансовий рахунок №33115331700051 спеціального фонду місцевого бюджету м. Лисичанськ Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач - УДКСУ в Луганській області, МФО 804013;
- у розмірі 8297,61 грн. на балансовий рахунок № 33114331700052 спеціального фонду місцевого бюджету м. Новодружевськ Луганської області, код ЄДРПОУ 37800278 УДКСУ у м. Лисичанськ Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач - УДКСУ в Луганській області, МФО 804013.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.12.2014 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/5243/14