29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" грудня 2014 р.Справа № 924/1719/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма"Бакалія" м. Хмельницький
до Летичівського районного споживчого товариства смт. Летичів
про стягнення 11179,92 грн., з яких 9 862,65 грн.- сума основного боргу, 1317,27 грн., - пеня.
Представники сторін:
позивач: Зелінська О. О. - за довіреністю № 11 від 02.01.2014 р.
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Фірма"Бакалія" м. Хмельницький звернувся до суду із позовом до відповідача - Летичівського районного споживчого товариства смт. Летичів про стягнення 11179,92 грн., з яких 9 862,65 грн. сума основного боргу, 1317,27 грн., - пеня.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №115x/11 від 18.05.11 року
В судовому засіданні 16 грудня 2014 року повноважний представник позивача підтримав вимоги заявлені у позові та наполягав на їх задоволені, окрім того ним подано докази часткової оплати заборгованості розмірі 600,00 грн., що підтверджується реєстрами прибуткових ордерів: №0000001481 за листопад 2014 року в сумі 100,00 грн., №0000001399 за листопад 2014 року в сумі 300,00 грн. та за №0000001492 за грудень 2014 року в сумі 200,00 грн.
Повноважний представник відповідача в засідання суду 16 грудня 2014 не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки в засідання суду не повідомив.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
18.05.11 року між приватним акціонерним товариством "Фірма"Бакалія" м. Хмельницький та Летичівським районним споживчим товариством смт. Летичів укладено договір поставки №115х/11 у відповідності та до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Ціна на товари, поставлені на підставі даного договору вказується в накладній або рахунку (пункт 1.2 договору)
Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, котра і засвідчує момент передачі товару.
У відповідності до п. 4.2 Ціна на Товар, встановляться в національній валюті і включає вартість упаковки (тари). Вартість доставки в ціну товару не входить.
Пунктом 4.3 загальна сума цього договору дорівнює сумарній вартості Товару та тари, отриманого покупцем згідно накладної. Вартість по позиціям вказується у накладні (пункт 4.5).
На виконання умов договору Позивачем за період з 06.03.14 р. по 22.03.14 р. було поставлено, а відповідачем отримано товар відповідно до видаткових накладних:
№ ЦБ-0018838 від 06.03.2014 року на загальну суму 798 грн.52 коп.;
№ ЦБ-0021056 від 13.03.2014 року на загальну суму 1337 грн.57 коп.;
№ ЦБ-0021375 від 15.03.2014 року на загальну суму 1177 грн.62 коп.;
№ ЦБ-0021376 від 15.03.2014 року на загальну суму 1418 грн.75 коп.;
№ ЦБ-0022083 від 15.03.2014 року на загальну суму 2538 грн.70 коп.;
№ ЦБ-0022212 від 15.03.2014 року на загальну суму 707 грн.73 коп.;
№ ЦБ-0022213 від 15.03.2014 року на загальну суму 1791 грн. 47коп.;
№ ЦБ-0022214 від 15.03.2014 року на загальну суму 754 грн.48 коп.;
№ ЦБ-0022215 від 15.03.2014 року на загальну суму 497 грн. 49 коп.;
№ ЦБ-0023362 від 20.03.2014 року на загальну суму 1763 грн. 16 коп.;
№ ЦБ-0023428 від 20.03.2014 року на загальну суму 1648 грн.41 коп.;
№ ЦБ-0023430 від 20.03.2014 року на загальну суму 949 грн.60 коп.;
№ ЦБ-0024337 від 22.03.2014 року на загальну суму 448 грн.70 коп.
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін, копії належним чином завірені наявні в матеріалах справи.
У відповідності до п.4.6 договору платежі за товар, доставлений за цим договором, мають бути здійснені в готівковій формі або безготівковій формі протягом 7 днів з моменту поставки товару.
У відповідності до п.10.3 договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і до 18 травня 2012 року.
Пунктом 10.4 договору визначили, що якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору він продовжує свою дію на той самий строк і на тих же умовах.
Позивач, звернувся із претензією від 15.06.14 року за №2140 до відповідача про сплату заборгованості в розмірі 13962,25 грн., в результаті чого відповідачем частково оплачено заборгованість в розмірі 4099,60 грн.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання по договору поставки №115x/11 від 18.05.11року належним чином не виконано і станом на момент подання позову за ним рахується основна заборгованість в сумі 9862,65 грн.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивач подав позов про стягнення 9862,65 грн. заборгованості.
Відповідачем частково погашена заборгованість по договору поставки №115x/11 18/05/11 року від 22 травня 2013 року в розмірі 600 грн., яка визнана на позивачем, в ці частині стягнення заборгованості необхідно припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість після звернення до суду.
Таким чином сума стягненню підлягає основна сума боргу в розмірі 9262,65 грн.
Позивачем нараховано 1317,27 грн. пені.
Пунктом 5.2 договору, сторони передбачили, що в разі несплати за партії Товару в термін, встановлений договором. Постачальник має право відмовити покупцю ц поставці наступної партії Товару, до виконання ним зобов'язань по розрахунках. За кожен день прострочення оплати Товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійною облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. При подальшому надходженні коштів в першу чергу сплачується пеня.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок пені з врахуванням положень ч.6.ст.232 ГК України, суд прийшов до висновку, що правильним буде нарахування 1043,55 грн. пені.
У стягнення 273,72 грн. пені належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Фірма"Бакалія" м. Хмельницький до Летичівського районного споживчого товариства смт. Летичів про стягнення 11179,92 грн., з яких 9 862,65 грн.- сума основного боргу, 1317,27 грн., - пеня задоволити частково.
Стягнути з Летичівського районного споживчого товариства смт. Летичів, вул.. 50-річчя Жовтня, 14 (код 01771107) на користь Приватного акціонерного товариства "Фірма"Бакалія" м. Хмельницький, вул.Шевченка,70 (код 01553416) 9262,65 грн. (дев'ять тисяч двісті шістдесят дві гривні, 65 копійок) - сума основного боргу, 1043,55 грн. (одна тисяча сорок три гривні, 55 копійок) пені та судовий збір у розмірі 1782,27 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні, 27 копійок).
Видати наказ.
В частині стягнення 600,00 грн. заборгованості припинити.
У стягнення 273,72 грн. пені належить відмовити.
Повний текст рішення складено 18.12.2014р.
Суддя Шпак В.О.
Віддрук. 2 прим. :
1 - до справи,
3 - відповідачу. смт Летичів, вул. 50-річчя Жовтня, 14. рекомендованим