Провадження № 11-кп/774/1905/14 Справа № 184/3420/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
18 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
засудженої ОСОБА_7
представника ОВЦ-79 ОСОБА_8
18 грудня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шахтарське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
-02.11.1995 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.140, ч.3 ст.140, 42 КК України до 04 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнена 22.07.1998року із ВК-34 Дніпропетровської області умовно-достроково на невідбутий строк -01 рік 03 місяці 05днів;
-11.03.2004 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, 70 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі. Звільнена 22.02.2005 року із ВК-44 м.Чернігова умовно-достроково на невідбутий строк - 07місяців
01 день;
-21.12.2006 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України до 03 років позбавлення волі;
-12.01.2011 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, 75, 76 КК України до 02 років обмеження волі з іспитовим строком на 02 роки,-
якою відмовлено в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_7 про її умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Початок строку: 24.05.2011, кінець стоку:23.05.2016.
Як вбачається з матеріалів провадження, що засуджена ОСОБА_7 звернулась до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із клопотанням про звільнення її від відбування покарання умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України.
Свою заяву засуджена обґрунтовує тим, що вона відбула 1/3 призначеного їй покарання в Чернігівській виправній колонії, де мала одне порушення та два заохочення за сумлінну працю. З 24 січня 2014 року вона перебуває в ОВЦ №79.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року заяву засудженої було залишено без задоволення.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що засуджена своїм відношенням до праці та поведінкою не довела своє виправлення та перевиховування, має посередню характеристику, за час відбуття покарання в ОВЦ-79 жодних заохочень не мала.
На зазначену ухвалу суду засудженою ОСОБА_7 було подано апеляцію, в якій вона просить скасувати ухвалу суду та застосувати до неї положення ст. 81 КК України. Свої апеляційні вимоги засуджена обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в повному обсязі не врахував, що вона дотримується режиму відбування покарання, виконує всі поставлені перед нею норми.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за поданням та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведення засудженим свого виправлення. Останньої умови вимог закону не було дотримано в повному обсязі. Як правильно зазначив суд першої інстанції, засуджена ОСОБА_7 своєю поведінкою та відношенням до праці не довів своє виправлення. Так, сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливо умовно-дострокове звільнення. Вищезазначене було повною мірою враховано судом першої інстанції при розгляді заяви щодо ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення останньої. Крім того, як вбачається з витягу з протоколу №18 від 15.09.2014р сумісного засідання спостережної комісії виконкому Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області і комісії Орджонікідзевського ВЦ-79 з розгляду матеріалів на умовно-дострокове звільнення засудженій ОСОБА_7 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні так як вона не довела своє виправлення.
Таким чином, колегія судів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне рішення, яке належно мотивував про залишення заяви засудженої ОСОБА_7 про її умовно-дострокове звільнення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404,405,407 КПК України, судова колегія,
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року про залишення без задоволення заяви засудженої ОСОБА_7 про її умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України залишити без змін, а апеляцію засудженої ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення їй копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.
судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4