про повернення позовної заяви
18.12.14р. Справа № 904/10020/14
Суддя господарського суду Крижний О.М., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровське підприємство інвалідів "Технополіс", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду з позовом у якому просить договір між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради та Підприємством об'єднання громадян "Дніпропетровське підприємство інвалідів "Технополіс" про постачання теплової енергії вважати укладеним на умовах поданого Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради проекту цього договору № 1081 від 07.11.2014 року з додатками № 1-3.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
1) Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У позовній заяві позивач зазначив відповідачем ПОГ ДПІ "Технололіс". У той жде час, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повним найменуванням відповідача є Підприємство об'єднання громадян "Дніпропетровське підприємство інвалідів "Технополіс".
Таким чином, позивачем не зазначене повне найменування відповідача.
Відповідно до п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес.
2) Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
До позовної заяви у якості доказу направлення на адресу відповідача додано фіскальний чек про направлення позовної заяви ДПІ "Технополіс". У той же час скорочене найменування відповідача - ПОГ ДПІ "Технололіс" і у працівників поштового зв'язку відсутні правові підстави для видачі поштового відправлення саме відповідачу, який має інше найменування (ніж зазначено на поштовому конверті) - ПОГ ДПІ "Технололіс".
Отже, поштове відправлення не може бути доставлене відповідачеві.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п.2, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- позовна заява з додатками на 24-х аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення № 1340 від 15.12.2014 року про сплату судового збору у розмірі 1 218,00 грн.
Суддя О.М. Крижний