2007 року січня «9" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Гончарова М.В. суддів - Демченка М.О. Сінашенка В.Г. з участю прокурора -Мусієнко О.В. засудженого - ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2 адвоката - ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду м. Сум від 14 листопада 2006 року яким :
ОСОБА_1 не судимий засуджений за ч.2 ст. 286 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 10 000 грн. за спричинення моральної шкоди і 381 грн.26 коп. за спричинення матеріальних збитків.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 282 грн.45 коп. і 317 грн.32 коп. за проведення експертиз.
Доля речових доказів вирішена в порядку вимог ст.81 КПК України. За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 17 листопада 2005 року близько 16 години керуючи автомобілем ГАЗ - 32213 реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Металургів порушив п. 12.3; 8.5.1; 1.3; 1.5 Правил дорожнього руху України і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 спричинивши при цьому потерпілій тілесні ушкодження від яких наступила смерть.
На вирок суду потерпілий ОСОБА_2 подав апеляцію в якій він не оскаржуючи фактичних обставин справи і юридичну кваліфікацію дій засудженого вважає, що судом призначено занадто м'яке покарання і стягнута занадто мала сума за спричинення моральної шкоди, а тому просить вирок суду змінити призначити покарання у вигляді позбавлення волі і стягнути на його користь всю заявлену ним суму за спричинення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції, міркування прокурора Мусієнко О.В. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Справа №11-22 /2007 р. Головуючий у першій інстанції-Шаповал М.М.
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач - Демченко M.O..
Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку і юридична кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України є обґрунтованим і законним і під сумнів в апеляції не ставиться.
Що стосується призначеного судом покарання засудженому з застосуванням ст. 69 КК України до обмеження волі на визначений у вироку строк то воно , на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України при цьому судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, а також дані, що характеризують особу засудженого обтяжуючі і пом'якшуючі його вину обставини, а саме те, що він раніше не судимий, має на утриманні неповнолітнього сина, доглядає за сестрою, яка є інвалідом першої групи. Тому колегія суддів визнає його необхідним і достатнім для виправлення засудженого не знаходить законних підстав до призначення більш суворого покарання ніж призначено судом.
Що стосується визначеної судом суми на відшкодування моральної шкоди, то судом було враховано ступінь перенесених моральних страждань, які отримав потерпілий внаслідок смерті дочки, також було враховано і характер правопорушення, ступень вини засудженого, а також суд виходив із вимог справедливості і розумності з урахуванням матеріального стану ОСОБА_1. На підставі вищевикладеного колегія судців не знаходить законних підстав до збільшення суми підлягаючої до стягнення за спричинення моральної шкоди. Виходячи з цього колегія суддів визнає вимоги викладені в апеляції потерпілого безпідставними і не знаходить законних підстав до їх задоволення.
На основі викладеного і керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів,-
Вирок Ковпаківського районного суду м. Сум від 14 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.