У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді (далі-відділення Фонду) на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2006 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що висновком МСЕК від 23 вересня 2003 року йому вперше встановлено 55% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, визнано інвалідом 3 групи; ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода. Позивач просив стягнути 75000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відділення Фонду на користь позивача 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2006 року рішення суду першої інстанції скасоване і постановлене нове рішення про стягнення на користь позивача 22000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, посилаючись на їх незаконність.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив із того, що ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої законом покладено на відділення Фонду; розмір відшкодування судом визначено з урахуванням встановлених фактів, обставин справи.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Посилання у скарзі на те, що суд не врахував норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» є безпідставним, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до прийняття цього Закону.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділення Фонду на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді.
Ухвала оскарженню не підлягає.