31 січня 2007 року м. Київ
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,
Берднік І.С., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення,
У лютому 2006 року позивачі на підставі ст. 48 Закону України «Про власність» звернулися до ОСОБА_3 з позовом про її виселення разом із неповнолітньою дочкою, ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1, яка належить їм (позивачам) на праві власності, посилаючись на те, що відповідачка з дитиною є їхніми колишніми членами сім'ї.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 23 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційним судом Донецької області від 24 липня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано частково та постановлено нове рішення про задоволення позову в частині виселення ОСОБА_3
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права: ст.ст. 9, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України - і порушення процесуальних норм, просить про скасування рішення апеляційного суду та залишення без зміни рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивачі з 16 грудня 1993 року є власниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
У зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_2 у спірній квартирі поселилась ОСОБА_3 і їхня неповнолітня дочка - ОСОБА_4, з 1998 року вони зареєстровані за вказаною адресою.
9 лютого 2006 року шлюб сторін розірвано, однак відповідачка з дитиною продовжують проживати в цій квартирі.
Відмовляючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позову про виселення ОСОБА_3 з неповнолітньою дочкою зі спірної квартири, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до ст.ст. 9, 156, 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.
Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу. Однак зазначених обставин судом не встановлено.
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.
Передбачені ст.ст. 9, 156, 157 ЖК України обмеження щодо виселення колишніх членів сім'ї власника не є порушенням права власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст. 319, ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, ст.ст. 4, 48 Закону України «Про власність» власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві, однак у передбачених законом випадках обмеження права власності можуть мати місце.
У цьому випадку обмеження прав власника передбачені ст.ст. 156, 157 ЖК України.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Безпідставно скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині виселення ОСОБА_3, неправильно застосувавши норми матеріального права - ст.ст. 319, 321 ЦК України, не застосувавши норми права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, - ст.ст. 9, 156, 157 ЖК України, ст.ст. 4, 48 Закону України «Про власність», апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність законних підстав для виселення відповідачки.
У зв'язку з наведеним, керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2006 року в частині виселення ОСОБА_3 та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 і державного підприємства «Судовий інформаційний центр» державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення скасувати, у решті - залишити без зміни.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 23 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.І. Григор'єва
І.С. Берднік
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко