31 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Яреми А.Г.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції в м. Луганську та товариства співвласників “Ізумруд» про визнання договору довічного утримання укладеним та визнання права власності,
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції, яка судом була замінена на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, та товариства співвласників “Ізумруд» про визнання договору довічного утримання укладеним між нею та ОСОБА_2 та визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 і квартиру АДРЕСА_2, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 доводилась їй двоюрідною сестрою і вона з 1999 року доглядала за нею, утримувала її, а потім і поховала, і по домовленості з ОСОБА_2 після її смерті до неї - позивачки повинно перейти право власності на будинок та квартиру.
Рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 7 серпня 2003 року визнано договір довічного утримання між ОСОБА_2, померлою 12 січня 2003 року, та ОСОБА_1 дійсним і визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 і квартиру АДРЕСА_2.
Ухвалою Кам'янобрідського районного суду м.Луганська від 10 лютого 2004 року Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м. Луганську відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення суду від 7 серпня 2003 року. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 травня 2004 року ухвалу Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 10 лютого 2004 року змінено, апеляційну скаргу податковій інспекції на судове рішення залишено без розгляду.
У своїй касаційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську просить скасувати судові ухвали, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог Ленінська МДПІ в м. Луганську вказує на те, що апеляційна скарга не могла бути вчасно подана, оскільки МДПІ не приймала участі у справі, ухвала, якою надавався строк для вирішення питання про подальше оскарження, податкова інспекція отримала невчасно, і сам суд не виконав належним чином вказівок, викладених в ухвалі апеляційного суду від 28 листопада 2003 року про усунення недоліків відповідно до положень ст.ст.105, 106 ЦПК України 1963 року шляхом заміни сторони.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді судом справи по суті стороною у справі була Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка у серпні 2003 року оскаржила рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 7 серпня 2003 року. Ухвалою Кам'янобрідського районного суду від 29 серпня 2003 року дана апеляційна скарга була залишена без руху, а ухвалою від 9 вересня 2003 року визнана неподаною.
У вересні 2003 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подала апеляційну скаргу на ухвалу Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 9 вересня 2003 року, де вказувала, що з 1 вересня 2003 року вчинення дій по роботі з безхазяйним майном та майном, що перейшло у власність держави, не належить до компетенції СДПІ, і стороною у справі повинна бути Ленінська МДПІ в м. Луганську.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2003 року справу з апеляційною скаргою СДПІ було повернуто до Кам'янобрідського районного суду для вирішення питання про заміну належного відповідача відповідно до положень ст.ст.105, 106 ЦПК України 1963 року.
Ухвалою Кам'янобрідського районного суду від 20 грудня 2003 року допущено правонаступництво СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську міжрайонною державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Луганська і останній надано строк до 22 січня 2004 року для вирішення питання про оскарження ухвали суду.
30 січня 2004 року в суді була зареєстрована заява Ленінської МДПІ в м. Луганську про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 7 серпня 2003 року, а 10 лютого 2004 року подана апеляційна скарга на судове рішення.
Ухвалою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 10 лютого 2004 року та ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 травня 2004 року Ленінській МДПІ в м. Луганську відмовлено в поновленні строку на оскарження рішення суду від 7 серпня 2003 року і апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку на подачу апеляційної скарги і залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд послався на те, що Ленінська МДПІ пропустила встановлений ухвалою суду від 20 грудня 2003 року місячний термін для оскарження рішення суду. Проте у справі відсутні належні докази того, що ухвала суду від 20 грудня 2003 року про надання строку на оскарження була вчасно вручена МДПІ. При цьому судом не було прийнято до уваги, що Ленінська МДПІ участі у розгляді справи не приймала і про постановлене рішення і можливість його оскарження була поставлена до відома лише після постановлення ухвали про заміну сторони.
Крім того, відповідно до положень ст.106 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи, в разі вибуття однієї із сторін в спірному або встановленому судом право відношенні суд допускає у всіх стадіях процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, в якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Оскільки до заміни сторони Спеціалізованою ДПІ було подано скаргу на ухвалу Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 9 вересня 2003 року про визнання неподаною її апеляційної скарги на судове рішення, судам після заміни сторони слід було продовжувати розглядати подані СДПІ скарги, а не зобов'язувати Ленінську МДПІ подавати нову скаргу на судове рішення. До того ж і апеляційний суд Луганської області ухвалою від 28 листопада 2003 року повертав справу до місцевого суду лише для виконання дій по заміні сторони.
За таких порушень норм процесуального права оскаржувані ухвали підлягають скасуванню.
Враховуючи, що згідно з положеннями ст.ст.296-302 ЦПК України 2004 року питання прийняття і призначення до розгляду апеляційних скарг віднесено до компетенції апеляційних судів, справу слід направити апеляційному суду Луганської області для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційних скарг на судові рішення.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити.
Ухвалу Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 10 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 травня 2004 року скасувати, а справу направити апеляційному суду Луганської області для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 7 серпня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Романюк Я.М.