Номер провадження: 22-ц/785/7929/14
Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.
Доповідач Варикаша О. Д.
15.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, по справі за поданням Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3,-
встановила:
Старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України звернувся з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 (а. с. 1-2), в якому просив вирішити питання про можливість тимчасового обмеження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, код ДРФО НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-5432/11 від 07.11.2011 року.
Свої вимоги державний виконавець, як зазначено в ухвалі суду та вбачається з подання, обґрунтовував тим, що у провадженні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № В-12/244/42369698 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5432/11, який видано Київським районним судом м. Одеси 26 грудня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Польова, 24 буд Д код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/12698 від 31.03.2008 року в сумі 245 231,15 дол. США, що за курсом НБУ складає 1 954 614,88 грн.
Державний виконавець вважав, що наявність у ОСОБА_4 невиконаних майнових зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, ухилення від виконання цих зобов'язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 року подання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, до виконання ним зобов'язань за виконавчим листом 2-5432/11, який видано Київським районним судом міста Одеси 26 грудня 2011 року.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 року, в якій просить скасувати ухвалу суду від 05.06.2014 року по справі № 2/5432/11, прийняти відповідне рішення, яким відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ковтун Л.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду його за межі України, посилаючись на те, що вважає оскаржувану ухвалу винесену на підставі неповного з'ясування та недоведеності всіх обставин, що мають істотне значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Задовольняючи подання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3, суд першої інстанції посилаючись на ст. 33 Конституції України, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України», п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, враховуючи ухилення ОСОБА_3 від добровільного виконання виданого судом виконавчого документу, існування простроченого зобов'язання, дійшов до висновку про необхідність передбачити можливість ухилення вказаної особи від виконання своїх зобов'язань шляхом виїзду за межі України, що ускладнить або зробить неможливим виконання судового рішення.
Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Оскільки, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Тобто, умовою тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення його від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Проте, звертаючись з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_4, державний виконавець в поданні не вказав в чому полягає ухилення ОСОБА_4 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а лише констатував, що наявність у ОСОБА_4 невиконаних майнових зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, ухилення від виконання цих зобов'язань, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
Також до подання не надано безспірних доказів, щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Доданий до подання акт державного виконавця від 22.05.2014 року (а. с. 21), з якого вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 ніхто не відчинив двері, а тому встановити місце мешкання боржника за цією адресою не надалось можливим не є переконливим, оскільки з договорів застави (а. с. 8) та іпотеки (а. с. 9) вбачається, що ОСОБА_3 мешкає за адресою АДРЕСА_2, зазначена адреса вказується судом першої інстанції і в оскаржуваній ухвалі.
Крім того, відсутні відомості про вжиття в повному обсязі відповідних заходів для виконання судового рішення передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
Такі докази та відомості не надані державним виконавцем і суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи державним виконавцем для забезпечення виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 2-5432/11 (а. с. 5-6) накладено арешт на майно належне ОСОБА_3: на квартиру АДРЕСА_1, яка була передана в іпотеку, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в зв'язку з невиконанням зобов'язань за яким, стягується заборгованість за вказаним виконавчим листом (а. с. 9) і на транспортні засоби, NISSAN PATROL, держ. номер НОМЕР_2, 1993 р. в., LEXUS LX 570, д/н НОМЕР_3, 2008 р. в. (а. с. 19), за рахунок якого може бути здійснено виконання рішення суду в порядку передбаченому чинним законодавством.
Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджується наданою ОСОБА_3 довідкою № 32251/0301 від 25.11.2014 року за підписом директора ПП «Морське Агенство Фортранс-Одеса», що ОСОБА_3 працює в цьому підприємстві і в його обов'язки входять часті службові відрядження за межі України для вчинення дій, пов'язаних з діяльністю фірми, а тому для виконання рішення суду щодо стягнення з нього кредитної заборгованості йому необхідно виїздити за межі України по роботі, як пояснила в судовому засіданні представник ОСОБА_3
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення подання старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України.
Таким чином, судова колегія, враховуючи викладене, погоджується з доводами апеляційною скаргою, та вважає, що ухвала суду першої інстанції від 05.06.2014 року про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Тому на підставі викладеного, ухвалу суду першої інстанції від 05.06.2014 року необхідно скасувати, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, по справі за поданням Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні поданням Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, код ДРФО НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич