Номер провадження: 22-ц/785/10111/14
Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.
Доповідач Сегеда С. М.
11.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є
Кононенко Н.А.,
за участю: секретаря Феленко В.О.,
прокурора Кірющенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 05 листопада 2014 року у цивільній справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, Івашинського В.І. про визначення частки майна боржника у майні, яким володіє спільно з іншими особами, за позовною заявою ОСОБА_5, діючого в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області Івашинський В.І. звернувся до суду з вищезазначеним поданням та просив постановити судове рішення, яким:
визначити належну частку майна ОСОБА_3 у транспортному засобі Mersedes-Benz 312D, 1999 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;
у разі можливості зареєструвати 1/2 частину транспортного засобу, зобов'язавши Центр надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів здійснити реєстрацію належної частини транспортного засобу за боржником ОСОБА_3
В обґрунтування подання заявник зазначив, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС Болградського РУЮ Одеської області знаходиться зведене виконавче провадження № 40399533 від 23.10.2013 року на підставі виконавчих листів № 1507/2589/12, виданих 02.09.2013 року Болградським районним судом Одеської області на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_5, діючого в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, а також за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
На виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 року по справі № 22ц/785/1932/13 державним виконавцем накладено арешт на 1/2 частину транспортного засобу, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_10, а саме Mersedes-Benz 312D, 1999 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був придбаний 01.05.2010 року в період шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_10, та відповідно до вимог ст. 60 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності (далі - спірний автомобіль Mersedes-Benz 312D.
Оскільки вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 ЦПК України передбачено, що у разі коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця, та оскільки ВДВС має намір звернути стягнення на спірний автомобіль Mersedes-Benz 312D, слід визначити частку майна ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя.
Заінтересована особа ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_11 підтримали подання державного виконавця, просили його задовольнити. Стверджували, що протягом тривалого часу боржниця сплатила лише незначну суму коштів в розмірі біля 300 грн., в той час як на відшкодування шкоди за рішенням апеляційного суду Одеської області мала б сплатити 586 126,97 грн., і єдиним майном, на яке може бути звернуто стягнення, є частка спірного автомобіля Mersedes-Benz 312D у спільній сумісній власності подружжя.
Заінтересовані особи ОСОБА_3, ОСОБА_10 та представник ОСОБА_12 категорично заперечували щодо задоволення подання державного виконавця.
Згідно письмових заперечень, представник ОСОБА_12 пояснив, що його довіритель ОСОБА_3, яка є боржником, добровільно сплачує кошти на відшкодування шкоди стягувачам. Нею здійснено 4 проплати на загальну суму 340 грн.
Разом з тим зазначив, що спірний автомобіль Mersedes-Benz 312D був придбаний за спільні кошти усієї родини: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, а тому всі вони є співвласниками цього автомобілю, у зв'язку з чим просив визначити належні частки майна співвласників з урахуванням вкладу кожного зі співвласників.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 05 листопада 2014 року подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області Івашинського В.І. було задоволено частково, визначено належну частку майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у транспортному засобі Mersedes-Benz 312D, 1999 року випуску, зеленого кольору, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_10, в розмірі 1/2 частки. В іншій частині вимог подання було відмовлено (а.с. 34-35).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права.
В суді апеляційної інстанції до участі у справі з метою захисту прав неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вступив представник прокуратури Одеської області (а.с.71), про що колегією суддів у судовому засіданні було постановлено відповідну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.
Представник прокуратури Одеської області, рівно як і інші особи, які брали участь у справі, окрім представника Тренченкова О.М., в суді апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необрунтованість і безпідставність.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про часткове задоволення подання, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 371 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
За змістом ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів визначення часток спірного автомобіля Mersedes-Benz 3120 в іншому порядку, суд дійшов висновку, що цей транспортний засіб належить ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності в рівних частках.
Таким чином, на вказаний транспортний засіб можливо звернути стягнення в межах виконання судового рішення, однак лише після виділення частки боржника у цьому майні, у зв'язку з чим суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця в цій частині, визначивши частку майна боржника ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частки.
З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Суд обґрунтовано виходив із того, що згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених вказаним Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Та обставина, що на підставі зведеного виконавчого провадження № 40399533 від 23.10.2013 року на примусовому виконанні відділу ДВС Болградського РУЮ Одеської області знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, діючого в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 завданої матеріальної і моральної шкоди на загальну суму 586 126,97 грн., підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 фактично ухиляється від виконання вказаного судового рішення, сплативши в рахунок відшкодування шкоди станом на 10.12.2014 року лише 309,09 грн., що підтверджується відповідною довідкою державного виконавця відділу ДВС Болградського РУЮ Івашинського В.І. (а.с.73).
Згідно довідки начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Болградського та Ренійського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України, № 702 від 22.10.2014 року, вищезазначений автомобіль Mersedes-Benz 3120 значиться зареєстрованим за ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 Шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району 22 лютого 1997 року, актовий запис № 13 (т.2, а.с.23, звор. стор.).
На виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 року по справі № 22ц/785/1932/13 державним виконавцем накладено арешт на 1/2 частину вказаного транспортного засобу Mersedes-Benz 3120, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_10 (т.1, а.с.335, т.2, а.с.27-28), що також підтверджується вищевказаною довідкою державного виконавця відділу ДВС Болградського РУЮ Івашинського В.І. (а.с.73).
Таким чином, та з урахуванням вимог, передбачених ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких у разі, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця, як то передбачено ст. 379 ЦПК України.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 60 СК України, а також ч. 1 ст. 369 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, які володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За змістом ч. 1 ст. 70 СК України та ст. 371 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що вищевказаний спірний автомобіль Mersedes-Benz 3120 належить ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, у зв'язку з чим подання державного виконавця про виділення 1/2 частки боржника у цьому майні, з метою звернення стягнення в межах виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Що стосується доводів апелянта ОСОБА_3 про те, що спірний автомобіль Mersedes-Benz 3120 належить на праві спільної сумісної власності заінтересованим особам, а саме: їй, її чоловіку ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, то вони є безпідставними і не підтверджені жодними доказами, які маються в матеріалах справи.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно того, що вищевказані доводи викладені з метою намагання боржниці ОСОБА_3 уникнути виконання рішення суду за названим зведеним виконавчим провадженням.
Що стосується ухвали суду в частині відмови в задоволенні подання державного виконавця про реєстрацію 1/2 частини транспортного засобу, зобов'язавши Центр надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів, здійснити реєстрацію належної частини транспортного засобу за боржником ОСОБА_3, то колегія суддів також погоджується із вказаним висновком суду. Крім того слід зазначити, що в цій частині ухвала фактично не оскаржується, тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу лише в межах апеляційного оскарження, як того вимагає ч. 1 ст. 303 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти подання Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області та доводів апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
Л.Є. Виноградова
Н.А. Кононенко