Номер провадження: 22-ц/785/10312/14
Головуючий у першій інстанції Виноградова Н. В.
Доповідач Комлева О. С.
10.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення, зняття з реєстрації та усунення перешкод у здійсненні права власності,
У серпні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» (на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення, зняття з реєстрації та усунення перешкод у здійсненні права власності, посилаючись на те, що 25.04.2008 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 63 500 дол. США, який зобов'язалася повернути у повному обсязі в строк до 27.04.2015 року, або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 25.04.2008 між ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці, передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1. Однак у порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 05.05.2014 року у нього виникла заборгованість у розмірі 105 107,39 дол. США, що згідно курсу НБУ є еквівалентом 1 198 224 грн. 25 коп. На підставі вищевикладеного позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1, виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за вказаною адресою, визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на нерухоме майно.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року в задоволені позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення, зняття з реєстрації та усунення перешкод у здійсненні права власності відмовлено в повному обсязі.
На заочне рішення суду ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані фактичні обставини справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про слухання справи були сповіщені належним чином, про що свідчать судові розписки.
Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що 25.04.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11338919000. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 63 500 дол. США, який зобов'язувалася повернути у повному обсязі в строк до 27.04.2015 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
ПАТ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачці кредит у сумі 63 500 дол. США.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 25.04.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці, передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1.
Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 105 107,39 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 05.05.2014 року є еквівалентом 1 198 224,25 грн.
06.05.2014 року банком було надіслано ОСОБА_2 повідомлення про порушення основного зобов'язання. Повідомлення було отримано 12.05.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, однак вимоги банку виконані не були.
Відмовляючи в задоволені позову ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення, зняття з реєстрації та усунення перешкод у здійсненні права власності, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У відповідності до п.42 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦІІК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).
Разом з тим, у відповідності до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VII, що набрав чинності 07.06.2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищуй 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
З урахуванням отримання кредиту в іноземній валюті, реєстрації і проживання боржника та майнового поручителя у вказаній квартирі, відсутності доказів наявності іншого нерухомого житлового майна у позичальника та майнового поручителя, дія мораторію поширюється до встановлених правовідносин.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не звернув своєї уваги на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не є кінцевою стадією реалізації захисту порушеного права позивача, тобто стадією виконавчого провадження, а тому законом не передбачено прямої заборони для судів України виносити рішення про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що відповідно до законодавства, суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.
Крім того не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VII.
Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Н.В. Ісаєва