Номер провадження: 11-кп/785/1250/14
Номер справи місцевого суду: 522/15029/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.12.2014 року м. Одеса
Колегія судів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
секретаря ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Одеської області ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2014 року яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
13.08.2009 року Малиновським р/с м. Одеси за ст. 185 ч. 3, 69,102 КК України до позбавлення волі на строк 6 місяців, звільнення - 11.09.2009 року по відбуттю строку покарання;
17.01.2012 року Чечельницьким р/с Вінницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, засуджений:
- ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно вироку, 12.06.2014 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин, ОСОБА_8 ,, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , знаходячись навпроти кафе «Хаус Сендвич», розташованого за адресою: вулиця Велика Арнаутська, 2-А в місті Одеса, попередньо розподіливши між собою ролі, згідно яких ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , залишилися стояти на вищевказаному місці і спостерігати за місцевістю, щоб не бути схопленим при вчиненні злочину, а ОСОБА_11 , реалізуючи єдиний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, умисно, із корисних мотивів, підійшов до літнього майданчику вищевказаного кафе, де, схопив лежачу па стільці сумку, яка належить ОСОБА_12 , вартістю 250 гривень, в якій знаходились грошові кошти в сумі 2820 гривень 00 копійок; паспорт громадянина України та трудова книжка на ім'я ОСОБА_13 , тимчасове пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_14 ; ікона - церковний календар, пудрениця «Avon», записна книжка з візитками, конверт, рекламний буклет, косметичка у вигляді гаманця, пристрій для відкривання пляшок, три різні ключа на кільці, п'ять різних ключів на кільці, картка фізичної особи платника податків, квитанції, депозитні договори з «Імексбанк» та «Південний», картки зі знижками, що цінності не представляють.
Після чого, ОСОБА_8 .. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з викраденим майном, з місця скоєння правопорушення втекли, попрямувавши до АДРЕСА_3 та позбавилися від частини викраденого майна.
В подальшому, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були викриті в скоєнні вищевказаного злочину та затримані працівниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, умисно, відкрито викрали майно ОСОБА_12 на загальну суму 3070 гривень, тим самим спричинивши останній збиток на вищевказану суму.
В апеляції заступник прокурора Одеської області ОСОБА_9 вважає, що вирок районного суду незаконний та необґрунтований у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального та кримінально - процесуального закону та постановленим всупереч вимогам ст. 349 КПК України. Суд в порушення ст. 349 КК України не дослідив докази та не установив і не вказав у вироку правильно хто викрав сумку, а хто спостерігав за цим, тобто не дослідив обставини правопорушення та невірно виклав їх. Крім того, суд вказав у вироку, що ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, спільно з ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 порушивши конституційні права останніх, у відношенні яких обвинувачений акт не складався. Також прокурор вказує що невірно кваліфіковані дії ОСОБА_8 , в частині повторності. Просить вирок районного суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Заслухавши виступ доповідача, обвинуваченого та його захисника ОСОБА_7 які просили не задовольняти апеляційну скаргу, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, вислухавши обвинуваченого у виступі та з останнім словом, перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , а вирок суду підлягає зміні за наступних обставин.
Згідно ст. 408 КПК України Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Вина обвинуваченого в тому обсязі як це визнав суд, встановлена доказами, приведеними у вироку, яким дана належна оцінка і не оскаржується ОСОБА_8 .
Кваліфікація дій ОСОБА_8 , за ст. 186 ч. 2 КК України правильна, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Але суд при кваліфікації дій обвинуваченого неправильно кваліфікував дії ОСОБА_15 по признаку повторності так як на день постановлення вироку він в силу ст. 89 КК України не мав судимості. Крім того суд першої інстанції в порушення закону вказав у вироку, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто визнав їх винними без ухвалення вироку та у відсутність обвинувального акту на них, що є не припустимим згідно закону та конституції України. Суд повинен був вказати, що він вчинив кримінальне правопорушення з іншими особами у відношенні яких справу виділено в окреме провадження.
Вказівки суду про вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186 КК України по признаку повторності та спільно с ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають виключенні з вироку.
Також колегія суддів вважає що вирок підлягає доповненню вказівкою про те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення з іншими особами у відношенні яких справу виділено в окреме провадження.
Міра покарання ОСОБА_8 , призначена у відповідності до вимог Закону, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, суспільної небезпеки, даних про особу.
Посилання прокурора на те,що не вказано початок строку відбування покарання не відповідає дійсності. Суд у вироку вказав, строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з 13.08.2014 року
Колегія суддів не приймає до уваги посилання прокурора на те, що невірно вказані обставини справи,що суд не досліджував докази та невірно вказав обставини. Як видно з матеріалів кримінального провадження обставини події відображені у вироку так як і у обвинувальному акті. Сам прокурор у кримінальному провадженні в судовому засіданні просив суд розглянути справу згідно ст. 349 КК України і не досліджувати докази .
Крім того, для кваліфікації дій ОСОБА_8 не має значення хто викрав сумку у потерпілої. Суд вказав у вироку, що ОСОБА_8 , та інші особи, умисно, відкрито викрали майно ОСОБА_12 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 404-407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_9 - задовольнити частково, а вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2014 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зазначивши, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_8 з іншими особами.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_8 «повторність».
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді апеляційного
суду Одеської області ОСОБА_2
/підписи/ ОСОБА_3
ОСОБА_4
Копія вірна
Суддя ОСОБА_2