Номер провадження: 11-кп/785/1287/14
Номер справи місцевого суду: 495/3487/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.12.2014 року м. Одеса
Колегія судів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
секретаря ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_9 та його представника захисника ОСОБА_8 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2014 року яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білгород-Дністровський, Одеської області, працюючий виконробом на МПП «Тивис», громадянин України, освіта середня-технічна, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
- за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на 3 роки.
Звільнено від основного та додаткового покарання, призначеного вироком Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2014 року згідно ст. 1 п. «ґ» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.
Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_10 компенсацію моральної шкоди в сумі 50 000 тисяч грн. У задоволенні решти частини стягнення компенсації моральної шкоди відмовити.
Стягнуто на корить держави за провадження автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану систем управління і ходової частини мопеду Хонда-Такт н/р НОМЕР_1 , №6221 від 26.12.2013 експертами ОНДІСЕ в сумі 245 гривні 00 копійок.
Стягнуто на корить держави за провадження автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану систем управління і ходової частини автомобіля ВАЗ-2104 д/н НОМЕР_2 , №6222 від 26.12.2013 експертами ОНДІСЕ в сумі 489 гривні 60 копійок.
Стягнуто на корить держави за провадження транспортно-трасологічної експертизи механізму зіткнення автомобіля ВАЗ-2104 д/н НОМЕР_2 і мопеду Хонда-Такт н/р НОМЕР_1 , №6220 від 23.01.2014 експертами ОНДІСЕ в сумі 612 гривні 00 копійок.
Згідно вироку районного суду, 4 листопада 2013 року, о 10 годині 40 хвилин, в світлий час доби, при ясній погоді та сухому дорожньому покритті, ОСОБА_9 керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2104 д/н НОМЕР_2 та рухаючись по вулиці Шкільна, в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, з сторони вул. Ізмаїльська, в сторону вул. Приморська, не надавши переваги у русі мопеду Хонда-Такт н/р НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному йому напрямку прямо, в районі АЗС «Ромпетрол» почав виконувати маневр лівого повороту на грунтову дорогу, що розташована зліва, по ходу руху автомобіля ВАЗ-2104, через дві смуги зустрічного руху, в результаті чого на смузі руху мопеду Хонда-Такт сталося зіткнення зазначених транспортних засобів.
ОСОБА_9 , водій автомобіля ВАЗ-2104 д/н НОМЕР_2 , порушив:
п. 2.3. б) Правил дорожнього руху, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.3. д) Правил дорожнього руху, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 10.1. Правил дорожнього руху, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 10.4. Правил дорожнього руху, згідно з яким водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам. В результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_9 , водію мопеду Хонда-Такт н/р НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_8 не погоджуючись з вироком районного суду в частині задоволеного цивільного позову, вважає, що вирок районного суду незаконний та необґрунтований, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог ст. 370 КПК України належним чином не обґрунтував та не вмотивував своє рішення тому просять вирок змінити, в частині цивільного позову, а саме відмовити ОСОБА_10 в задоволенні його цивільного позову. Також в апеляційній скарзі апелянти вказують на те, що суд першої інстанції повинен був викликати в суд представника страхової компанії яка повинна бути відповідачем по позову. Крім того, суд стягнув моральну шкоду в сумі 50.000 не врахувавши , що обвинувачений надав грошову допомогу потерпілому в сумі 20 000 грн . і також не врахував дії потерпілого який не маючи посвідчення водія керував мопедом.
Заслухавши виступ доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника, які просили скасувати вирок в частині позову та відмовити потерпілому у стягненні шкоди, потерпілого ОСОБА_10 , який просив не задовольняти апеляційну скаргу, виступ прокурора, який просив частково задовольнити апеляційну скаргу та скасувати вирок в частині цивільного позову та направити в цій частині його на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_9 у виступі та останньому слові, перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин.
Вина засудженого ОСОБА_9 в тому обсязі як це визнав суд, встановлена доказами, приведеними у вироку, яким дана належна оцінка і це не оскаржуєтся в апеляційній скарзі.
Вирок у відношенні ОСОБА_9 є законним та обґрунтованим, оскільки судом прийнято мотивоване рішення по справі.
Кваліфікація дій ОСОБА_9 за ст. 286 ч. 2 КК України правильна, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Міра покарання йому призначена у відповідності до вимог Закону, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, його суспільної небезпеки, даних про особу підсудного.
Судом при призначені покарання засудженому ОСОБА_9 обтяжуючих та помягшуючих покарання обставини не встановлено та в результаті чого йому було призначено мотивоване покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України.
Також судом правильно ОСОБА_9 звільнений від основного та додаткового покарання, оскільки згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 18.01.2013 року є пенсіонером за віком та підпадає під дію ст. 1 п. «ґ» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.
Твердження ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 370 КПК України належним чином не обґрунтував та не вмотивував своє рішення в частині стягнення на користь потерпілого ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. спростовуються матеріалами справи, оскільки суд першої інстанції стягнув компенсацію моральної шкоди в сумі 50 000 тисяч грн., оскільки доводи, наведені потерпілим в судовому засіданні суду першої інстанції про заподіяння йому моральної шкоди, знайшли своє підтвердження. Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, районний суд врахував представлені потерпілим докази. Крім того, суд взяв до уваги матеріальне становище обвинуваченого (а.с.11) , а також стан потерпілого, після скоєння кримінального правопорушення, а також те, що потерпілий потребує фізичного відновлення та проведення пластичної операції і на це необхідні кошти. Суд врахував всі обставини при стягненні моральної шкоди та обґрунтував саму ту суму яку вказав у вироку і відмовив в решті. Потерпілий ставив питання про стягнення шкоди в сумі 150 000 грн.
Обвинувачений та його представник ставить питання і вимоги про скасування вироку в частині позову та відмовити в задоволенні ОСОБА_11 його цивільного позову.
Крім того, згідно Пленуму ВСС постанова від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Як установлено в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_12 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка в страхову компанію не подавав, питання про винесення нового вироку не ставить , а просить відмовити в частині позову
На підставі викладеного, будь-яких нових обставин, що дають підставу для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 404-406, 418,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та його представника адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2014 року - без змін.
Судді апеляційного
суду Одеської області ОСОБА_2
/підписи/ ОСОБА_3
ОСОБА_4
Копія вірна
Суддя ОСОБА_2