Номер провадження: 22-ц/785/9577/14
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Комлева О. С.
10.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи малолітня ОСОБА_5, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Іллічівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно в порядку спадкування,
У травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_4, треті особи малолітня ОСОБА_5, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Іллічівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, та стягнення 166599,75 гривнів, як матеріальну компенсацію його частки на ? частину в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, у зв'язку з чим він своєчасно звернувся до нотаріуса з відповідною заявою і від спадщини не відмовлявся. Крім нього, спадкоємцями 1-ї черги за законом є близькі родичі покійного: мати - ОСОБА_7, дружина - ОСОБА_4, малолітня дочка - ОСОБА_5
Також позивач зазначив, що ОСОБА_7 відмовилася від свої частки у спадщині на його користь, а тому за законом йому припадає не ? , а ? частина від усієї спадщини.
На підставі чого позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 майно, зареєстроване на ім'я ОСОБА_4, а саме транспортні засоби: марки «Mazda 626», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, автобус марки «Богдан А09211», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, мікроавтобус марки «Mersedes-Benz 311CDI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль марки «Renalt Kangoo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, також позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 166599,75 грн., як матеріальну компенсацію його частки від загальної вартості транспортних засобів: автомобілю марки «Mazda 626», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобусу марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, автобусу марки «Богдан А09211», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобілю марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, мікроавтобусу марки «Mersedes-Benz 311CDI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобілю марки «Renalt Kangoo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, на ? частину яких відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 та її представник проти задоволення позову заперечували.
Представник органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Іллічівської міської ради в судове засідання не з'явився, по слухання справи був повідомлений належним чином.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи малолітня ОСОБА_5, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Іллічівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 80767,75 грн., як матеріальну компенсацію його частки від загальної вартості транспортних засобів: автомобілю марки «Mazda 626», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автобусу марки «Богдан А09211», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; мікроавтобусу марки «Mersedes-Benz 311CDI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобілю марки «Renalt Kangoo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, на ? частину яких відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а також судові витрати.
В задоволені решти позову відмовлено.
На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, оскільки висновки суду частково не відповідають фактичним обставинам справи.
Також на рішення суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної компенсації його частки від загальної вартості спадщини, а саме транспортних засобів на загальну суму 80767 грн. 75 коп., суд першої інстанції виходив з наступного.
10 травня 2011 року помер батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.2 ст.1274 ЦК України).
Внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов'язки, що належали ОСОБА_6 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування рухомого майна, як то автомобіля здійснюється за законом.
Спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом є син ОСОБА_8, дочка ОСОБА_5, дружина померлого ОСОБА_4, мати ОСОБА_7, частки кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємець за законом ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини на користь спадкоємця за законом ОСОБА_3.
Спадкоємці ОСОБА_8, дочка ОСОБА_5, дружина померлого ОСОБА_4 згідно положення ст.ст. 1268, 1269 ЦК України прийняли спадщину. Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_6 заведена Іллічівською міською державною нотаріальною конторою за №361/2011 та зареєстрована в Спадковому реєстрі 21.10.2011 року за №28433295.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до роз'яснень вказаних в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК про те, що коли спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Про розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.
Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Тобто, з викладеного вбачається, що право вимагати матеріальну компенсацію від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, можливо лише у разі неможливості надання частини спільного майні у володіння та користування у натурі.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Суд першої інстанції, з яким частково погоджується колегія суддів, обґрунтовано дійшов до висновку про стягнення ? частини матеріальної компенсації, на яку відкрилася спадщина в розмірі 80767 грн. 75 коп., оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за час шлюбу були придбані наступні транспортні засоби, а саме автомобіль марки «Mazda 626», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автобус марки «Богдан А09211», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; мікроавтобус марки «Mersedes-Benz 311CDI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль марки «Renalt Kangoo», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, які є спільною сумісною власністю подружжя і додатково визнавати її сумісною власністю подружжя немає необхідності.
Однак висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову в частині стягнення матеріальної компенсації на ? частину транспортних засобів автомобіля марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та автобусу марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, колегія суддів, вважає, помилковим, та зробленим з порушенням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Суд відмовляючи в задоволені позову в цій частині виходив з того, що транспортні засоби автомобіля марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та автобус марки «Богдан А09212», 2007 року випуску придбані у кредит та знаходяться у заставі банку.
Однак з вказаними висновками суду погодитися неможливо виходячи з того, що відповідачка ОСОБА_4 не надала суду першої інстанції доказів того, що вказані транспортні засоби дійсно знаходяться у заставі банку, а саме відповідачкою не були надані ні кредитні договори, ні банківські квитанції або розрахунки по сплаті кредитних коштів.
Сам факт ненадання стороною відповідача кредитних договорів та розрахунків заборгованості за ними у суді першої інстанції, виключає можливість зробити висновки, щодо наявності у відповідачки на момент ухвалення рішення боргових зобов'язань, зокрема, з повернення кредиту.
Зі змісту договору застави транспортного засобу вбачається, що відповідачка 14.06.2007 року у якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №661/10-303 від 14.06.2007 року передала у заставу автобус «Богдан А09212», 2007 р.в., який був придбаний нею у шлюбі з ОСОБА_6, тобто до отримання зазначеного кредиту.
Таким чином, висновки суду про те, що спірний автобус було придбано в кредит є помилковими, оскільки спростовуються наявним у справі доказам.
Крім того, договір застави було укладено на строк до 05.06.2012 року, що вказує про припинення його дії на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачка 13.06.2013 року зняла з реєстрації та відчужила автомобіль марки «Кіа Solt», 2011 р.в., а тому зазначений транспортний засіб після вказаної дати ніяк не міг знаходитися у заставі банку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що суд всупереч вимогам діючого законодавства, не зважаючи на те, що об'єм спадкового майна більший ніж вказано в позові, в зв'язку з чим незаконно поділив спадкове майно, не встановивши повну масу всього майна, не приймаються до уваги, оскільки судом при розгляді справи були досліджені та перевірені судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність у відповідності до ст.. 3 ЦК України, звертаючи увагу на ту обставину, що ОСОБА_3 є сином померлого, а ОСОБА_4 другою дружиною, вони є спадкоємцямі після смерті ОСОБА_6, та мають рівні права на спадщину за законом, також приймаючи до уваги ту обставину, що після смерті померлого ОСОБА_6 його дружина продала автомобіль марки «Кіа Solt», 2011 р.в., про що вона наголосила у суді апеляційної інстанції, також в матеріалах справи є вирок про засудження матері та брата ОСОБА_9, яки своїми діями таємно викрали частину спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_6, судова колегія прийшла до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
Розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині відмови в задоволені позову про стягнення з відповідачів 85832 грн., як компенсацію частки позивача від загальної вартості двох транспортних засобів - автомобіля марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, автобус марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, в іншій частині рішення відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_4 доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 3, 4, 313, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року - змінити, скасувавши рішення суду в частині відмови в задоволені позову про стягнення з відповідачів 85832 грн., як компенсацію частки позивача від загальної вартості двох транспортних засобів - автомобіля марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, автобус марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6.
Ухвалити в цій частині нове рішення по суті позовних вимог, яким позов в цій частині задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 85832 грн., як компенсацію частки позивача від загальної вартості двох транспортних засобів - автомобіля марки «Кіа Solt», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, автобус марки «Богдан А09212», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 на ? частину, яких відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_6 померлогоІНФОРМАЦІЯ_1В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов
______________________________________ Н.В. Ісаєва