Запорізької області
03.07.06 Справа № 15/139/06-1/56/06
Суддя О.І. Немченко
за позовом комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя
до відповідача комунального підприємства «Михайло-Лукашевський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області», с. Михайло-Лукашеве Вільнянського району Запорізької області
про стягнення 24515,72 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача: Новикова К.М., дор. № 42 від 08.01.2004 р.;
від відповідача: 03.07.2006 р. -не з'явився; 30.06.2006 р. -Кучеренко С.М., витяг з рішення № 2 від 25.05.2006 р.
04.04.2006 р. комунальне підприємство «Водоканал»звернулося в господарський суд Запорізької області з позовом до комунального підприємства «Михайло-Лукашевський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області»про стягнення 24515,72 грн. основного боргу, на підставі Договору № 5393 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.11.2005 р. та ст.ст. 526, 625 ЦК України.
04.04.2006 р. порушено провадження у справі. На підставі розпорядження № 522 від 19.06.2006 р. та ухвали суду від 19.06.2006 р. справу було прийнято до свого провадження суддею Немченко О.І., судове засідання призначено на 30.06.2006 р. В судовому засіданні 30.06.2006 р. оголошено перерву до 03.07.2006 р. Судове засідання закінчено 03.07.2006 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Позивач первісно просив суд стягнути з відповідача 24515,72 грн. основного боргу, на підставах викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні 30.06.2006 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив суму позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 23151,32 грн. основного боргу на підставах викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.
Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України та приймається судом до уваги.
Справа розглядається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-
01.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 5393 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі -Договір).
Предметом Договору є забезпечення водоканалом -позивачем абоненту -відповідачу подачі питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: Вільнянський район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8 а.
Для здійснення розрахунків між позивачем і відповідачем встановлені тарифи по групах споживачів у розмірах, що визначені в п. 1.2. Договору.
Водоканал виконує подачу питної води та приймання стічних вод на момент укладання Договору в обсягах, що передбачені в п. 1.3. Договору.
Згідно з п. 3.2.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними у п. 1.1. цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору основним документом на оплату -є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному відповідачу з позначенням споживачів представником позивача, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються у 4-х примірниках 30, 31 числа кожного місяця. Відповідач зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача в сумі, вказаній в акті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу для сплати наступні акти:
- № 5393/4 від 30.11.2005 р. на суму 8321,20 грн.
- № 5393/4 від 31.12.2005 р. на суму 8455,61 грн.
- № 5393/4 від 31.01.2006 р. на суму 9738,91 грн.
Таким чином, за період часу з 01.11.2005 р. по 31.01.2006 р. відповідач повинен був сплатити за надані йому послуги на відпуск води та прийняття стоків 26515,72 грн., згідно виписаних позивачем актів.
02.12.2005 р. відповідач частково, в сумі 2000,00 грн., оплатив надані позивачем послуги згідно Договору, що підтверджується випискою банку від 02.12.2005 р.
Крім того 21.02.2006 р., згідно з реєстром заборгованості по пільгах та субсидіях бюджету Запорізької області перед водопостачальними підприємствами, які мають заборгованість за спожиту електроенергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго», по якій будуть проведені розрахунки за протоколом погодження, заборгованість відповідача перед позивачем частково, в сумі 1364,40 грн., погашена, за рахунок наданих йому пільг та субсидій (субвенцій).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не належним чином виконав взяте на себе зобов'язання за Договором та не повністю оплатив, в обумовлені Договором строки, надані позивачем послуги.
Встановлено, що заборгованість в сумі 23151,32 грн., до теперішнього часу відповідачем не погашена, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за воду і стоки від 02.05.2006 р.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 24515,72 грн. основного боргу необґрунтована та підлягає задоволенню частково, в сумі 23151,32 грн., виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності…(п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Позивачем документально підтверджений в судовому засіданні лише факт заборгованості відповідача в сумі 23151,32 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем, в сумі 1364,40 грн., погашена за рахунок наданих йому пільг та субсидій (субвенцій) у лютому 2006 р. тобто ще до звернення позивача з позовом до господарського суду Запорізької області.
Оскільки, позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою 04.04.2006 р., а 1364,40 грн. основного боргу, згідно Договору, погашені у лютому 2006 р., позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 23151,32 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню. В задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 1364,40 грн., слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Михайло-Лукашевський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області»(70042, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8а, р/р 26008176334 в Запорізькій ОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313827, код 33774962) на користь комунального підприємства «Водоканал»(69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код 03327121) 23151 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 32 коп. основного боргу, 231 (двісті тридцять одну) грн. 51 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07 липня 2006 року.