Іменем України
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Косарєва В.І., Філатова В.М.,
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
За вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2006 року ОСОБА_1, 1974 року народження, громадянин України, раніше судимий:
29.05.1997 року за ст. 2296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
29.11.1999 року за ст. 2296 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
27.12.2000 року за ст. 2296 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі,
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що у невстановлений час та у невстановленому слідством місці він незаконно придбав не менше 4,4 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання АДРЕСА_1.
16 березня 2006 року, приблизно о 15 год. 25 хв., в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, за місцем свого проживання засуджений ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 опій ацетильований у кількості 1,0 мл за 25 грн.
Того ж дня, приблизно о 16 год. 10 хв., в ході проведення санкціонованого огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено опій ацетильований у кількості 3,4 мл, який він зберігав з метою подальшого збуту.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_2, як видно із змісту її скарги, просить постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення скасувати, посилаючись на безпідставність його засудження, а також указує на однобічність судового слідства;
засуджений ОСОБА_1 теж просить скасувати постановлені щодо нього вирок та ухвалу, оскільки вважає себе невинуватим і безпідставно засудженим. Крім того, засуджений посилається на порушення апеляційним судом його права на участь у судовому засіданні при розгляді справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах захисника та засудженого доводи, колегія суддів вважає, що ці скарги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень, передбачених ч.2 ст. 358 КПК України, засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, зокрема, у випадку, коли про це надійшло його клопотання.
Із змісту долучених до матеріалів справи доповнень до апеляції засудженого ОСОБА_1, поданих ним за місцем тримання під вартою 24 липня 2006 року, вбачається, що він звертався до апеляційного суду з клопотанням про його виклик на засідання апеляційної інстанції, що мало відбутись 29 серпня 2006 року.
В результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що указане клопотання засудженого було залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, оскільки справу апеляційним судом було розглянуто без участі засудженого ОСОБА_1, що згідно ч.2 ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Під час цього розгляду апеляційному суду слід, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути подані на вирок апеляції і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі аналізу доказів та мотивів прийняття такого рішення.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів:
касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
Судді:
Косарєв В.І. Філатов В.М. Федченко О.С.