Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 1 серпня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
немаючого судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 510грн. штрафу.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав встановленим суд, на початку січня 2005 року у вечірній час ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_1 із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав майно ОСОБА_2 на суму 1362грн.
22 травня 2005 року вдень ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на території Острозького споживчого товариства АДРЕСА_2, із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав майно ОСОБА_2 на суму 185грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Рівненської області, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.
Переходячи до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 186 КК України, суд навів у вироку переконливі підстави прийняття такого рішення. Зокрема, суд врахував, як вбачається з вироку, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий, на утриманні має малолітню дитину.
Наведені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу винного давали суду підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції під час судових дебатів у своїй промові просив, з врахуванням наведених пом'якшуючих обставин та особи винного, призначити засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 69 КК України.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання м'яким.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.
відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Рівненської області
Коновалов В.М. Заголдний В.В. Скотарь А.М.