Справа № 206/3569/14-к
1-в/206/420/14
01 вересня 2014 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
представника ІВЦ-133 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за клопотанням ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Василівка, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, маючого середню освіту, не одруженого, до засудження не працюючого, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , суд -
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська 10.03.2011р. ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяця позбавлення волі. Згідно ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком від 21.11.2008 року.
Вироком Василівського районного суду Дніпропетровської області 24.06.2011р. ОСОБА_5 засуджено за ч.2, ч.2-289, ст.15, ч.4 ст. 70, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі. Апеляційним судом Дніпропетровської обасті 16.09.2011 за ч.2, ч.2-289, ст.15, ч.4 ст. 70, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі.
Згідно постанови Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2013 року невідбутий строк 2 роки 7 місяців 10 днів позбавлення волі було замінено на обмеження волі, на підставі ст. 82 КК України.
ОСОБА_5 клопоче про його умовно-дострокове звільнення, посилаючись на те, що за час відбування покарання він довів своє виправлення.
В судовому засіданні засуджений підтримав своє клопотання.
Представник ІВЦ-133 проти клопотання заперечував та поясним, що засуджений має два непогашені стягнення та він погано ставить до роботи.
Вислухавши засудженого, представника ІВЦ-133, розглянувши матеріали справи, враховуючи думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Згідно ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин; не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, з 16.08.2013 року знаходиться у ІВЦ № 133, характеризується посередньо, має два стягнення та одне заохочення.
Окрім того, порушує порядок відбування покарання у вигляді обмеження волі та обовязки встановлені Правилами внутрішнього розпорядку.
А також незадовільно відноситься до праці, не дотримується трудової дисципліни, потребує постійного контролю з боку адміністрації та до виконання поставлених на виробництві завдань ставиться не відповідально.
Засуджений не приймав участь у суспільному житті відділення, що підтвердилось поясненням представника адміністрації виправної установи, характеристикою на засудженого та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_5 під час відбування покарання не свідчить про його повне виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_5 не встановлено.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, 372, 537, 539 КПК України суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_5 29.05.1982 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвалу може бути оскаржено протягом 7 діб до Апеляційного суду Дніпропетровської обл.
С У Д Д Я : ОСОБА_1