Справа № 183/6227/14
№ 2/183/3817/14
16.12.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Парфьонова Д.О., за участю секретаря судового засідання - Пошивайло І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні житловим приміщенням, зобов'язання повернення житлового приміщення,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні житловим приміщенням, зобов'язання повернення житлового приміщення.
16 грудня 2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої позивач просить забезпечити його позов шляхом зупинення стягнення з нього за виконавчим листом по справі № 201/7757/13-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19 травня 2014 року.
Заяву обґрунтовано тим, що незаконне стягнення згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська оскаржене ним в апеляційному порядку і стягнення з позивача грошових коштів за рішенням Жовтневого районним судом м. Дніпропетровська може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявляючи вимоги про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача за виконавчим листом по справі № 201/7757/13-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19 травня 2014 року заявник не вказує, яким чином проведення стягнення за виконавчим листом утруднить, чи зробить неможливим виконання судового рішення у даній справі щодо усунення перешкод позивачу в користуванні та розпорядженні житловим приміщенням, зобов'язання відповідача повернути житлове приміщення. Тобто вимоги, які заявляє позивач у заяві про забезпечення позову жодним чином не стосуються обсягу позовних вимог у цивільній справі № 183/3817/14. Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач не відповідає відповідність позовним вимогам.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.О. Парфьонов