Справа № 182/9703/14-к
Провадження № 1-кп/0182/883/2014
16.12.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12014040340004919 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.07.2014 року Нікопольським міськрайонним судом за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.389 КК України ,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3 ,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи засудженим 31.07.2014 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, до покарання у виді ста годин громадських робіт, на шлях виправлення не став і умисно ухиляється від відбуття покарання призначеного судом.
Так він, 03.10.2014 року в кримінально-виконавчій інспекції м. Нікополя Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області був ознайомлений з порядком та умовами відбуття призначеного йому покарання у виді ста годин громадських робіт, тобто роз'яснено вимоги ст. 37 ч. 1 Кримінально-виконавчого Кодексу України - додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, а також роз'яснено положення ст. 40 Кримінально-виконавчого Кодексу України про те, що невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння є порушенням порядку і умов відбуття покарання, та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України за ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Однак ОСОБА_3 , ігноруючи порядок і умови відбуття покарання, за виданим у кримінально-виконавчій інспекції направленням в Нікопольську міську комунальну аварійно-рятувальну службу не прибув, відбутого строку покарання не має. Крім того ОСОБА_3 не з'явився на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію у встановлені постановою про встановлення днів явки на реєстрацію - четверту п'ятницю кожного місяця, тобто 24.10.2014 року та 28.11.2014 року, тим самим умисно ухилився від відбуття покарання у виді громадських робіт, тобто порушив вимоги ст.40 Кримінально-виконавчого Кодексу України.
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою визнав повністю і суду пояснив, що він 31 липня 2014 року був засуджений Нікопольським міськрайсудом за ст.. 185 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт. Кримінально-виконавчою інспекцією м. Нікополя він був направлений відбувати покарання на аварійно-рятувальну станцію. Але запив і покарання не відбував, вину визнає повністю у скоєному кається.
У зв'язку з тим, що учасники судового процесу в тому числі і ОСОБА_3 не заперечують щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.. 349 КПК України визнає недоцільним їх дослідження.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вин а ОСОБА_3 у вчинені зазначеного кримінального правопорушення доведена саме за правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 389 КК України - ухилення від відбуття громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховую ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується негативно, визнання ним вини, каяття, що він раніш судимий, тому враховуючи всі обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе із застосуванням йому міри покарання у вигляді обмеження волі з приєднанням покарання за вироком Нікопольського міськрайсуду від 31.07.2014 року.
Керуючись ст.ст. 370,371.374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково у вигляді 10 днів обмеження волі приєднати покарання за вироком Нікопольського міськрайсуду від 31.07.2014 року і остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді двох років десяти днів обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 обрати - утримання під вартою в залі суду, обчислюючи строк відбуття міри покарання з моменту його затримання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :