179/1547/14-к
1-кп/179/106/14
17 грудня 2014 р. Магдалинівський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12013040470001143 від 02 грудня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, перебуваючого в цивільному шлюбі, не працюючого, раніше судимого: 1) 01 квітня 2014 року Каховським міськрайсудом Херсонської області за ст. 186 ч.5 КК України до восьми років позбавлення волі; 2) 28 липня 2014 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 190 ч.3, 70 ч.4 КК України до дев'яти років позбавлення волі, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2, 190 ч.2, 15 ч. 3 - 190 ч.3 КК України,-
Повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , в середині листопада 2013 року, більш точної дати та час досудовим слідством не встановлено, переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи про наявність значної кількості насіння соняшника у ОСОБА_5 в с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області, вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, після чого зателефонував до ОСОБА_6 та домовився про придбання насіння соняшника по ціні 12 000 гривень за одну тону, при середній загально закупівельній ціні 2773 гривень за 1 тону. Після чого, ОСОБА_4 , спільно з невстановленою особою, 30 листопада 2013 року, до ОСОБА_7 в с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області направив вантажний автомобіль для завантаження насіння соняшника, а сам при цьому представився покупцем насіння соняшника, ввівши таким чином в оману ОСОБА_8 . Після завантаження 24 560 кг. насіння соняшнику по ціні 2773 гривень за 1 тону, на суму 68 104 гривень 88 копійок, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_9 направитись з насінням соняшника до с. Таромське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де з метою отримання коштів за насіння соняшника, мав реалізувати належне ОСОБА_9 насіння соняшнику та отримати за нього кошти, якими в подальшому заволодіти. В подальшому по телефону невстановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_6 , що для отримання останньому коштів, необхідно з'явитись до офісу підприємства в с. Таромське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вказуючи неіснуючу адресу, намагаючись таким чином позбавити можливості ОСОБА_7 наглядати за власним насінням соняшника, а сам в цей намагався реалізувати насіння соняшника, однак злочинний умисел не був доведений до кінця, з причин, що не залежали від його волі, а саме: гроші за реалізоване насіння соняшника, в сумі 68 104 гривень 88 копійок ОСОБА_4 не отримав, в зв'язку з неперерахування коштів.
Повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , в кінці грудня 2013 року, більш точної дати та час досудовим слідством на встановлено, у невстановлений досудовим слідством спосіб встановив те, що ОСОБА_11 займається операціями по купівлі-продажу насіння соняшника, переслідуючи корисливий мотив, зателефонував до ОСОБА_12 та домовився про реалізацію насіння соняшника в кількості 150 тон, повідомивши, що насіння соняшника знаходиться на території складу в с. Топчино Магдалинівського району Дніпропетровської області. В цей же час ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством спосіб дізнався про наявність насіння соняшника в СФГ «Торяник», яке розташоване в с. Топчино Магдалинівського району Дніпропетровської області та запропонував директору ОСОБА_13 придбати у нього насіння соняшнику. Після отримання згоди на реалізацію насіння соняшника від СФГ «Торяник», ОСОБА_4 прибув до території СФГ «Торяник», назвавшись покупцем та отримав зразки насіння соняшника. Продовжуючи свої навмисні злочинні дії, ОСОБА_4 по телефону уклав усну угоду про придбання соняшника у СФГ «Торяник» та реалізації насіння соняшнику ОСОБА_14 , на що останній будучи впевненим в правдивості намірів ОСОБА_4 , 25 січня 2014 року направив вантажний автомобіль до с. Топчино Магдалинівського району Дніпропетровської області під керуванням водія ОСОБА_15 , якому надав кошти в сумі 100 000 гривень для розрахунку за придбане насіння соняшника. По прибуттю ОСОБА_15 до складського приміщення, яке належить СФГ «Торяник», ОСОБА_4 вказав про необхідність завантаження насіння соняшнику, після чого працівники вказаного господарства стали завантажувати автомобіль насінням соняшника. Після завантаження насіння соняшника в кількості 32 103 кг. ОСОБА_4 вказав ОСОБА_16 про те, що насіння соняшника завантажено до автомобіля, тобто умови домовленості ним виконано, а тому необхідно з ним розрахуватись за відвантажений товар, на що ОСОБА_12 , будучи впевненим, що насіння соняшника ним купується саме в ОСОБА_4 , надав вказівку ОСОБА_15 розрахуватись з ОСОБА_4 , який в подальшому надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 86 680 гривень, з розрахунку 2 700 гривень за 1 тону. Отримавши кошти, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_15 чекати його в с. Топчино, а сам посилаючись на необхідність доставки до свого місця коштів відправився в невідомому напрямку, в результаті чого, шляхом обману повторно заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 на суму 86 680 гривень, чим завдав значних матеріальних збитків ОСОБА_12 на вказану суму.
Повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 09 січня 2014 року, переслідуючи корисливий мотив, в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, в мережі Інтернет знайшов оголошення про реалізацію ОСОБА_17 м'яса свиней, зателефонував до ОСОБА_18 , представившись директором ресторану «Робін Гуд» та запропонував придбати м'яса свинини та домовився про здійснення реалізації на 10 січня 2014 року. Після цього, 10 січня 2014 року близько 07 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_19 спільно з невстановленою особою прибув до місця проживання ОСОБА_17 , розташованого в АДРЕСА_2 , де до невстановленого транспортного засобу завантажили 4 тушки свині, загальною вагою 250 кг по ціні 44 гривні за один кілограм, на суму 11000 гривень. Після чого, ОСОБА_4 запропонував проїхати в м. Дніпропетровськ до ресторану « ОСОБА_20 », де нібито мав розрахуватись за придбане м'ясо та спільно з ОСОБА_17 на автомобілі потерпілого відправились в м. Дніпропетровськ. По прибуттю до м. Дніпропетровськ, ОСОБА_4 , вказуючи недостовірні відомості, вводячи ОСОБА_17 в оману, запропонував останньому відправитись до його знайомої за грошима, а автомобіль з м'ясом свинини направився в іншому напрямку та зник. Після чого, на вул. Байкальська в м. Дніпропетровську, ОСОБА_4 , під приводом взяття коштів, залишив автомобіль ОСОБА_17 та зник, чим повторно заволодів чужим майном, завдавши потерпілому ОСОБА_17 матеріальних збитків на суму 11000 гривень.
Повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 03 лютого 2014 року, в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали кримінального провадження відносно яких відхилені в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб встановив те, що ОСОБА_21 займається операціями по купівлі-продажу насіння соняшника, переслідуючи корисливий мотив, зателефонував до ОСОБА_21 та домовився про реалізацію насіння соняшника в загальній кількості 200 т по ціні 2800 гривень за 1 тону, повідомивши, що насіння соняшника знаходиться на території складу в с. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області. В цей же час, обвинувачений ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством спосіб дізнався про наявність насіння соняшника в ПП «Носенко», яке розташоване в с. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області та запропонував ОСОБА_22 придбати у нього насіння соняшнику. Після отримання згоди на реалізацію насіння соняшника від ПП « ОСОБА_23 » та домовившись з ОСОБА_21 про реалізацію насіння соняшника ОСОБА_4 вказав, прибути ОСОБА_21 05 лютого 2014 року в с. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, де зустрів його та разом прибув до складського приміщення ПП «Носенко», розташованого по АДРЕСА_3 , де мав отримати гроші за нібито реалізоване ним насіння соняшника, в сумі 224 000 гривень. Однак, ОСОБА_24 свій злочинний умисел не довів до кінця, по не залежних від нього причинах не виконав всіх дій, які вважав за необхідне, так як був впізнаний як особа, яка намагалась заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 , а тому заволодіти грошовими коштами в великих розмірах ОСОБА_21 в сумі 224 000 гривень не зміг.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень на оспорював та від дачі показів відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився, мотивуючи це тим, що не бажає розповідати про обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, оскільки вони повністю викладені в обвинувальному акті. Свою вину визнає повністю та в щирому кається.
Дослідження інших доказів, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження та показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам і ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 :
- в закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що спричинило значні збитки, не доведений до кінця, з причин, що не залежав від його волі, тобто у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 - 190 ч.2 КК України;
- в заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що спричинило значні збитки, тобто у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України;
- в незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, в великих розмірах, не доведений до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3 - 190 ч.3 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро покаявся в скоєному, страждає тяжкими захворюваннями, перебуває в цивільному шлюбі та має на утримані неповнолітню дитину, характеризується посередньо, що суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання судом не встановлено. З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, однак не в максимальному розмірі покарання, передбаченого санкцією ст.ст. 15 ч.3 - 190 ч.3 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 28 липня 2014 року був засуджений Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 190 ч.3, 70 ч.4 КК України до дев'яти років позбавлення волі, а по даній справі інкриміновані йому кримінальні правопорушення скоїв в період з середини листопада 2013 року по 05 лютого 2014 року, тобто до винесення вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року, в зв'язку з чим, при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід керуватись правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2, 190 ч.2, 15 ч.3 - 190 ч.3 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.ст. 15 ч.2 - 190 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;
- за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки;
- за ст.ст. 15 ч.3 - 190 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю злочинів, вибравши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупності злочинів, поглинувши призначене покарання, покаранням призначеним за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року, остаточно призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на дев'ять років.
Термін відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 17 грудня 2014 року, обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зарахувавши в термін відбування покарання строк перебування під вартою за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року з 05 лютого 2014 року по 16 грудня 2014 року включно.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Головуючий: суддя ОСОБА_1