Справа № 203/4725/14-ц
Провадження № 2/0203/1424/2014
12.12.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Штефан Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
21 липня 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання права власності на частку квартири. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 Під час шлюбу ОСОБА_2 було приватизовано 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, отже 1/6 частина вказаної квартири належить позивачу як одному з подружжя. Крім того, позивачем за її рахунок було проведено ремонт спірної квартири. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/6 частину квартири як на майно, придбане під час шлюбу, визнання за нею права власності на 1/6 частину квартири в рахунок проведеного нею ремонту (а.с.а.с. 2 - 6, 30).
04 грудня 2014 року суд за заявою позивача своєю ухвалою залишив без розгляду позов у частині про визнання власності на 1/6 частину квартири в рахунок проведеного ремонту (а.с. 79).
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що позивач та ОСОБА_2 перебували у шлюбі від 04.03.1989 р. по 26.11.2010 р. (а.с.а.с. 7, 8).
19 листопада 1993 року відповідачі та ОСОБА_4 (покійний чоловік ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2) у порядку приватизації у рівних частках (по 1/3) набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з угод, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Аналогічні положення містила в собі стаття 16 Закону України від 07.02.1991 р.
№ 697-ХІІ «Про власність».
Ураховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності сторін безумовно поширюється на 1/3 частку вказаної квартир, власником якої став ОСОБА_2 Вона була придбана під час шлюбу, не є річчю індивідуального користування, у розумінні статті 24 КпШС.
У відповідності з частиною 1 статті 69, частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України (далі - СК) дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За правилами частини 1 статті 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Відтак, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити.
Поділити майно, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу, наступним чином:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1
Встановити, що ОСОБА_2 на праві власності належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.
Повний текст заочного рішення складено 15 грудня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян