№ 209/6305/13-к
№ 1-кп/209/63/14
16 грудня 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1кп-209/63/13 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, одруженого освіта базова вища, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22 березня 2012 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання згідно ст. 75 КК України з випробуванням строком на 2 роки;
- 27 вересня 2013 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч.1 КК України частково приєднаний невідбутий строк покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 березня 2012 року у вигляді 2 років 1 дня позбавлення волі, остаточно до відбуття призначено 4 роки 1 день позбавлення волі. Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2014 року засудженому скорочено невідбуту частину покарання наполовину, що станом на 18 квітня 2014 року становить 3 роки 10 місяців 17 днів позбавлення волі, тобто, на 1 рік 11 місяців 8 днів позбавлення волі,-
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
в с т а н о в и в|біля|встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по виконавчому листу №2-1738/2011 від 30 листопада 2011 року, зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_4 , будучи фізично здоровим, маючи можливість виконувати рішення суду, не працював, аліменти на утримання дитини не виплачував, участі в вихованні сина не приймав, злісно ухилявся від сплати аліментів. ОСОБА_4 неодноразово викликався до ВДВС Дніпровського району Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, але на виклики не з'являвся, заборгованість по аліментам до теперішнього часу ним не погашена. Таким чином, ОСОБА_4 злісно ухилявся від сплати аліментів на протязі 26 місяців. тобто в період з вересня 2011 року по жовтень 2013 року, протягом яких був зобов'язаний виплачувати аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини своїх доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, допустивши заборгованість з виплати аліментів, розмір якої станом на 07 жовтня 2013 року становить 7841,27 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що йому було відомо про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_7 на користь потерпілої, на ПАТ «ДМКД» він працював до жовтня 2011 року, потім звільнився з роботи, проживав окремо від дружини та сина з серпня 2010 року, не платив аліменти на утримання сина, так як у колишньої дружини є співмешканець, але дитині він покупав їжу, обіцяє допомагати дитині, кається у скоєному.
Просив|прохав| суд розглянути|розглядувати| справу|річ| із застосуванням ст. 349 КПК України, оскільки|тому що| фактичні обставини справи|речі|, пред'явлене йому обвинувачення та розмір заборгованості по аліментам |обвинувачення|йому зрозумілі, і він їх не оспорює|заперечує|. Також розуміє, що позбавляється права оскаржувати|заперечувати| дані обставини в апеляційному порядку|ладі|, і це його добровільна і дійсна позиція.
Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України суд, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, який не заперечував проти розгляду справи відповідно до ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, чи є його позиція добровільною та істинною. Судом обвинуваченому роз'яснено, що в цьому випадку він позбавляється права оспорювати фактичні обставини справи та розмір заборгованості в апеляційному порядку, про що в справі є розписка обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази суд вважає|лічить|, що вина|вина| обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлена|установлена| і доведена, а його умисні|навмисні| дії органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати установлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обставиною, пом'якшуючою покарання|наказання| обвинуваченого, суд вважає щиросердечне |чистосердечне| каяття та повне|цілковите| визнання|зізнання| підсудним своєї вини|вини|.
Обставиною, що обтяжує покарання |наказання| обвинуваченого, є рецидив злочину.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання|наказання|, суд, враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, враховує особу |особистість|обвинуваченого, раніше судимого, який повністю визнав свою вину|вину|, щиро покаявся у скоєному кримінальному правопорушенні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, і з урахуванням|з врахуванням| думки потерпілої та принципу індивідуалізації покарання|наказання|, вважає|лічить|, що подальше|дальше| виправлення і перевиховання обвинуваченого не може бути досягнуто без ізоляції від суспільства, і йому належить призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України із частковим приєднанням невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
з а с у д и в|примовляв|:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, що відповідно до п. «в» ч.1. ст.72 КК України відповідає 1 (одному) року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково, у вигляді 11 місяців та 10 днів позбавлення волі, приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 вересня 2013 року, яке було скорочено наполовину згідно ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2014 року і станом на 18 квітня 2014 року становило 3 роки 10 місяців 17 днів позбавлення волі, тобто, скорочене на 1 рік 11 місяців 8 днів. позбавлення волі. Остаточно до відбуття засудженому призначити 1 рік 11 місяців 10 днів позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 18 квітня 2014 року. Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту|із моменту| його проголошення.
Згідно ч. 3 ст. 376 КПК України обвинувачений, його захисник, його законний представник, потерпілий, його представник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно вручити після оголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1