Справа № 200/16702/14-ц
Провадження № 2/200/3869/14
04 грудня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» про стягнення суми банківського вкладу, -
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 07.08.2014 року між нею та ПАТ "АКТАБАНК" було укладено Договір банківського вкладу "Банківська класика" №В20-00778/Т/625097 терміном на 3 місяці в національній валюті на суму 150 000,00 грн. зі сплатою процентів за ставкою 13% річних. З метою обліку та внесення суми вкладу банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в гривні. Відповідно до п.1.2., п.3.2.2. договору вона внесла зазначену у договорі грошову суму вкладу 150 000,00 грн. на вкладний рахунок, що підтверджується довідкою "Про Рух коштів по рахунку" та меморіальним ордером №206811 від 07.08.2014 року. На виконання умов договору 27.08.2014 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про дострокове припинення дії договору, закриття вкладного рахунку та виплати суми вкладу. Умови про дострокове розірвання договору банківського вкладу, а саме п.3.1.2. нею були виконані, проте відповідач всупереч обов"язку, передбаченому п.3.4.2. договору, вимоги заяви не виконав, до теперішнього часу грошові кошти їй не видані, вони незаконно утримуються відповідачем. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такимиё що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також порушують її право власності на грошові кошти та право вільно ними розпоряджатися.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу "Банківська класика" №В20-00778/Т/625097 від 07.08.2014 року в сумі 150 000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавё посилаючись на їх необгрунтованість.
Вислухавши представників осіб, дослідивши докази у справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 07.08.2014 року між позивачем та ПАТ "АКТАБАНК" було укладено Договір банківського вкладу "Банківська класика" №В20-00778/Т/625097 терміном на 3 місяці в національній валюті на суму 150 000,00 грн. зі сплатою процентів за ставкою 13% річних.
З метою обліку та внесення суми вкладу банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 в гривні.
Відповідно до п.1.2., п.3.2.2. договору позивач внесла зазначену у договорі грошову суму вкладу 150 000,00 грн. на вкладний рахунок, що підтверджується довідкою "Про Рух коштів по рахунку" та меморіальним ордером №206811 від 07.08.2014 року.
Пунктом 3.1.2. договору передбачено, що вкладник має право з власної ініціативи розірвати достроково договір та достроково отримати вклад, повідомивши про це банк шляхом подання заяви за два календарні дні до дати розірвання договору. Обов"язок банку повернути вкладнику суму вкладу в обумовлений в договорі строк передбачений п.3.4.2 Договору.
На виконання умов договору 27.08.2014 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про дострокове припинення дії договору, закриття вкладного рахунку та виплати суми вкладу в сумі 150 000,00 грн. Умови про дострокове розірвання договору банківського вкладу, а саме п.3.1.2. позивачем були виконані, проте відповідач всупереч обов"язку, передбаченому п.3.4.2. договору, вимоги заяви не виконав, сума вкладу позивачу до теперішнього часу не видана.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором, а ч. 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблені юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Частинами 1 та 2 ст.1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов"язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Аналогічні положення передбачені п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 р. № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 р. за № 1256/8577.
Згідно до ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Ч.1 ст.1074 ЦК України передбачено,що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов"язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014 року №576 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2914 року №90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКТАБАНК", згідно з яким з 17.09.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУТ "АКТАБАНК". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" запроваджено строком на три місяці з 17.09.2014 по 17.12.2014 року. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у цих правовідносинах.
Пунктом 16 ст.2 цього Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом, а відповідно до п.6 ст.2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Тому, у спорах, пов"язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов"язань перед його кредиторами, норми вказаного Закону ж спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст.36 вказаного Закону України Відповідно до ч.5 ст.36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов"язань перед кредиторами та зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів).
Після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст.52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов"язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Частиною 8 ст.91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора вимоги про зобов"язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред"являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Частиною 6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбаченоё що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюються на зобов"язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Таким чином, оскільки строк договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "АКТАБАНК" спливає 07.11.2014 року, під час дії тимчасової адміністрації, виплати за таким договором здійснюються в порядку, встановленому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне витрати по справі віднести за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» про стягнення суми банківського вкладу.
Витрати по справі відшкодувати за рахунок місцевого бюджету.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т.О.Кудрявцева