Справа №200/14004/14-ц
Провадження №2/200/3428/2014
(заочне)
17 жовтня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Єлісєєвої Т.Ю.
при секретарі Кузьминій С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління служба у справах дітей Павлопільської сільської ради, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання матері , -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обгрунтуванні позову позивач посилається на те, що відповідач 04.07.2014 року зі згоди позивача взяв її сина, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на вихідні у м. Дніпропетровськ за місцем своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 і не повертає дитину. На неодноразові прохання позивача повернути сина категорично відмовляється, утримує дитину всупереч судовому рішенню, винесеному Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 16.06.2014 року, яким визначено місце проживання дитини разом із матір'ю. Тому просить відібрати малолітню дитину, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( інн. НОМЕР_1), та повернути дитину матері ОСОБА_1(інн. НОМЕР_2), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 Допустити негайне виконання рішення суду у частині відібрання дитини та її повернення матері.
До суду надійшла письмова заява позивача, в якій остання просила позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Третя особа Павлопільська сільська рада в судове засідання не з?явилась надіслала клопотання про розгляд справи без їхньої участі проти задоволення позову не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 виданого Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2014 року визначено місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом із матір?ю ОСОБА_1. Вказане рішення суду набрало законної сили і є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач 04.07.2014 року зі згоди позивача взяв її сина, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на вихідні у м. Дніпропетровськ за місцем своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 і не повертає дитину. На неодноразові прохання матері повернути сина категорично відмовляється, утримує дитину всупереч судовому рішенню. На вимогу матері повернути дитину додому не зреагує, за місцем реєстрації не проживає, разом із сином зник.
16.07.2014 року позивач звернулась до чергової частини Бабушкінського РВ ДМУ з заявою про прийняття мір до колишнього чоловіка з метою повернення дитини та 11.09.2014 року до Нікопольської міжрайонної прокуратури з вимогою у сприянні про повернення сина. Однак вище вказані дії результату не дали, таким чином в досудовому порядку даний спір врегулювати не вдалося.
Згідно ст. 162 Сімейного кодексу України, якщо один з батьків, без згоди другого з яким на підставі рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Згідно ч.2. ст. 163 Сімейного кодексу України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Положення ст.ст. 11,12, 14 ЗУ "Про охорону дитинства" передбачають, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного,інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право ізобов'язані виховувати дитину,піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральнийрозвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. При здійсненні повноважень щодо захисту прав дитини службі у справах дітей слід мати на увазі, що законодавством України не передбачено будь-якої іншої процедури вилучення дитини із сім'ї, крім відібрання на підставі рішення суду, органу опіки та піклування чи прокурора у відповідності до вимог статті 170 СК України та пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач змінив місце проживання дитини без згоди матері і на виконує рішення Бабушкінського районного суду від 16.06.2014 року, тому малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року слід відібрати у відповідача та повернути матері.
Відповідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.162 СК України . 3,10,11,57,60,88,213-215,2254-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління служба у справах дітей Павлопільської сільської ради, про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання матері - задовольнити.
Відібрати малолітню дитину, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (інн. НОМЕР_1), та повернути дитину матері ОСОБА_1 (інн.НОМЕР_2), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення суду у частині відібрання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та повернення її ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.
Позивачем рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, шляхом подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Єлісєєва Т.Ю.