Україна
(заочне)
16 грудня 2014 року Справа № 174/1139/14-ц
п/с № 2/174/543/2014
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,
в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Пелипас Н.І.
з участю:
представника позивача адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку,
Згідно позову, що надійшов до суду 25.11.2014 року, позивачка зазначила, що вона, ОСОБА_2, є матір'ю малолітньої ОСОБА_4, 2013 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області 25жовтня 2013 року, актовий запис № 206
З батьком її малолітньої доньки, ОСОБА_3, вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, за їхньою спільною заявою, поданою до відділу реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 визнав себе батьком ОСОБА_4, про що свідчить запис у вищевказаному свідоцтві про народження.
З лютого 2014 року вони з відповідачем живуть окремо. Вона звернулася до нього з проханням матеріально підтримувати доньку, сплачуючи аліменти, так як вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, а донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_3 дав усну обіцянку, що він зобов'язується сплачувати аліменти на доньку ОСОБА_4
Відповідач на даний час працює в ВГМК на посаді водій, має стабільний дохід.
Стаття 180 Сімейного кодексу України встановлює обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Способи виконання такого обов'язку встановлюються за домовленістю між ними, відповідач ухиляється добровільно сплачувати аліменти, чим не виконує обов'язку щодо утримання малолітньої доньки.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у грошовій сумі.
Згідно до п. 2 ст. 91 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання, в разі проживання з нею, ним їхньої дитини.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 80, ч.3 ст.181, п.1 ст. 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 15, 118 і 119 Цивільного процесуального кодексу України, позивачка прохає: Ухвалити рішення, яким зобов'язати стягувати з відповідача на її користь кошти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, 2013 року народження, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку щомісячно до досягнення нею повноліття; стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 500 грн. на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку; судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання позивачка не з'явилася та надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з участю її представника, адвоката ОСОБА_1
Представник позивачки, адвокат ОСОБА_1, який не обмежений в його повноваженнях, в судовому засіданні позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. З його додаткових пояснень витікає, що позивачка отримує державну допомогу, в зв'язку з народженням дитини та перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, в сумі 849.00 грн., інших доходів вона та дитина не мають. Стан здоров'я позивачки, відповідача та їх спільної дитини задовільний. Відповідач має середньомісячний заробіток - близько 3500.00 грн., інших непрацездатних осіб на утриманні немає. У випадку стягнення з нього аліментів на утримання дитини та позивачки, загальний розмір аліментів не буде перевищувати 50% відсотків заробітку відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився та надав телефонограму з заявою про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з службовим відрядженням.
Враховуючи думку представника позивача, який наполягав на проведенні судового засідання за відсутності відповідача, який на підтвердження поважності причини його неявки в судове засідання не надав будь-яких доказів, суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивачки, враховуючи відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, дослідивши надані письмові докази, а саме:
копію аркушів паспорта громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. н., зареєстрованої за місцем проживання в АДРЕСА_1 в якому є відмітка на стор. 9 про наявність дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 р. н.;
оригінал та копію довідки КП «Жилсервіс» від 19.11.2014 р. № 1941, згідно яких ОСОБА_2, її дочка ОСОБА_4, 2013 р. н., її мати, дід та брат - зареєстровані за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1
довідку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 03.12.2014 р., згідно якої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н., значиться зареєстрованим за місцем проживання в АДРЕСА_2
довідку Верхньодніпровської ОДПІ про доходи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2014 р., які складають - 0.00 грн.;
квитанцію адвоката ОСОБА_1 про отримання ним від ОСОБА_2 20.11.2014 р. - 1000.00 грн. за його участь в судовому засіданні в якості представника позивача - та оцінивши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли із факту ухилення від виконання встановленого законом обов'язку батька дитини, щодо участі в утриманні спільної з позивачкою дитини та щодо утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку.
Сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 р. н., яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, власних доходів не має.
Доходи позивачки складаються з щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною у віці до 3 років в сумі - 849.00 грн.
Позивачка, відповідач та їх спільна дитина мають задовільний стан здоров'я.
Відповідач працевлаштований та має середньомісячний дохід в виді заробітної плати, близько - 3500.00 грн., на утриманні інших непрацездатних осіб немає.
Визначаючи розмір аліментів, суд приймає до уваги, згідно ч.1 ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, позивачки та відповідача.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) одного із батьків, з якого будуть стягуватися аліменти.
Згідно ч.ч.1,2,4,6 ст. 84 СК України, право на утримання має дружина, з якою проживає дитина у віці до трьох років, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.
Суд доходить висновку, що будь-які причини, що унеможливлюють або звільняють відповідача від обов'язку щодо сплати аліментів на утримання дитини та дружини, на цей час відсутні.
Враховуючи обґрунтування позовних вимог, що викладені в позовній заяві, відсутність заперечень з боку відповідача, дослідивши письмові докази у справі і оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з врахуванням вимог справедливості та розумності, а саме: аліменти, що підлягають стягненню на утримання дитини сторін та матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку, слід визначити в розмірі, який зазначено в позовній заяві, враховуючи, що у випадку відрахувань всіх аліментів із щомісячного доходу відповідача, розмір відрахувань із його зарплати не буде перевищувати 50%.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», дійшов висновку, що судові витрати у справі слід покласти на відповідача, стягнувши з нього в дохід держави України судовий збір - 243.60 грн., та на користь позивачки - 487.20 грн., що складає 40% мінімальної заробітної плати в Україні, для відшкодування судових витрат в виді оплати юридичної допомоги адвоката ОСОБА_1, враховуючи вимоги ст.1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
На підставі ст.ст. 84, 180 - 183,191 СК України, керуючись ст.ст. 88, 169, 209 ч.3, 212-215, 218, 222-233, 294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, працюючого водієм в філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан», зареєстрованого за місцем проживання по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. н., уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованої за місцем проживання по АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 р. н., у розмірі ? частини щомісячного доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто, з 25 листопада 2014 року, і до досягнення дитиною повноліття, та аліменти - на утримання самої ОСОБА_2 - в твердій грошовій сумі у розмірі 500.00 грн., щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто, з 25 листопада 2014 року, і до досягнення дитиною: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 р. н., трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави України судовий збір - 243.60 грн., та на користь ОСОБА_2 - 487.20 грн., що складає 40% мінімальної заробітної плати в Україні, для відшкодування судових витрат в виді оплати юридичної допомоги адвоката ОСОБА_1
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.
Головуючий суддя Шаповал Г.І.