справа № 174/829/14-ц
п/с № 2 /174/420/2014
08 грудня 2014 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Ілюшик І.А.
при секретарі Заіка А.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини,-
Згідно позову, який надійшов до суду 28.08.2014 року позивач прохає: стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1320 грн. в місяць, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2006 року по 2008 рік, від якого сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач ухиляється від утримання дитини, проживає окремо, дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач є інвалідом, однак має певні доходи, оскільки є приватним підприємцем. Позивач вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на її користь, на утримання їхньої дитини, в розмірі 1320 грн. на місяць.
До початку розгляду справи по суті ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини, вимоги за яким ухвалою суду від 17.09.2014 року об'єднані в одне провадження з первісним позовом.
Уточнивши позовну заяву, ОСОБА_4 в обґрунтування позову посилається на те, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що ОСОБА_1 визнає це.
Позивач стверджує, що жодних заяв про визнання себе батьком дитини не подавав і незалежно від його волі та бажання, оскільки після розірвання шлюбу між ним та
ОСОБА_1 та народженням дитини пройшло менше 10 місяців, батьком дитини було б записано його. З цих підстав просив його позов задовольнити, виключити запис про нього як батька з актового запису в Книзі реєстрації народжень від 07.10.2008 року за № 204 про народження дитини ОСОБА_5, яка народилась у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Позивач та її представник в судове засідання з'являлися, просили первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного відмовити. ОСОБА_1 визнала, що ОСОБА_4 не є біологічним батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак стверджує, що на час реєстрації її народження йому про це було відомо, тому оспорювати своє батьківство ОСОБА_4 не має права. На підтвердження цих обставин посилається на покази свідків.
ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Його представник адвокат ОСОБА_7 в судові засідання з'явився, зустрічний позов та його обґрунтування підтримав в повному обсязі, в задоволенні первісного позову просив відмовити.
Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання з'явилася, пояснила, що оскільки після розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та народженням дитини пройшло менше 10 місяців, батьком дитини було записано його. Його у будь-якому випадку було б записано батьком дитини, оскільки це передбачено положеннями сімейного кодексу. Інша особа батьківство не визнала. Питання про прізвище дитини вирішувалось за згодою батьків, ОСОБА_4 був згоден на це і про це свідчить його підпис в актовому записі про народження.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.09.2006 року, який було розірвано 16.01.2008 року, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв, актові записи № 38 від 02.09.2006 року та № 03 від 16.01.2008 року, відповідно (а.с. 4, 6).
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 про що в Книзі реєстрації народжень 7 жовтня 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 204, батьками дитини зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 5)
Згідно довідки про доходи від 30.07.2014 року № 54, середньомісячний дохід
ОСОБА_8 складає в середньому 1689 грн. 58 коп. (а.с. 7).
Оплата за харчування у дитячому закладі, який відвідує ОСОБА_5, складає 10.82 грн. на день (а.с. 8).
Згідно довідки МСЕК від 11.07.2014 року № 012252, ОСОБА_4 є інвалідом першої групи по загальному захворюванню, потребує сторонньої допомоги (а.с. 28).
За відомостями відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, реєстрація народження ОСОБА_5 була проведена за усною заявою батьків дитини (а.с. 37).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, підставою запису відомостей про батька є свідоцтво про шлюб видане виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 02.09.2006 року з/а № 38, заявником є ОСОБА_1 (а.с. 38, 39).
Згідно довідки від 12.11.2014 року за вих. № 1061, розмір пенсії ОСОБА_4 складає 949 грн. (а.с. 83).
До справи долучено копію актового запису про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з якою, прізвище дитини присвоєно за бажанням батька і міститься підписи батька та матері (а.с. 51, 52).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що реєструвати народження дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_1, його поросила про це ОСОБА_1, оскільки в РАЦС потрібна була його участь. ОСОБА_4 приїздив до ОСОБА_1 і залишався на ніч майже кожні вихідні. ОСОБА_4 обіцяв підтримувати ОСОБА_1 та ОСОБА_5, продовжував приїздити до ОСОБА_1 на вихідні, дарував ОСОБА_5 подарунки, а у 2009 році вже не приїздив. ОСОБА_1 не пояснила чому. У ОСОБА_1 був інший чоловік - ОСОБА_9. і ОСОБА_4 про це знав. ОСОБА_1 неодноразово говорила, що дитина не ОСОБА_4, однак ОСОБА_4 про це нічого не казав.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4 деякий час відвідував ОСОБА_1, яка проживала у м. Вільногірську. На момент реєстрації народження дитини йому було точно відомо, що ОСОБА_5 не його дитина, ОСОБА_1 від нього це ніколи не приховувала. На хрестинах дитини він був присутній, узяв її на руки. Він добровільно погодився дати їй своє прізвище.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_11, яка є його дружиною, пояснила, що у неї були стосунки з ОСОБА_4, у 2008 році вона дізналася, що він розірвав шлюб із ОСОБА_1, однак продовжував їздити до м. Вільногірська до колишньої дружини, яка була вагітна. ОСОБА_1 повідомила батьків ОСОБА_4 про те, що вони стануть бабусею та дідусем. ОСОБА_4 їздив на хрестини дитини, допомагав ОСОБА_1 Він вважав, що це його дитина. Він робив це добровільно. В зв'язку з тим, що його колишня дружина повідомила йому, що це не його дитина, він був обурений, припинив до неї їздити у 2009 році. Він бажає, щоб була проведена експертиза, оскільки вважає себе батьком. Тому і реєстрував дитину на себе.
ОСОБА_12, батько ОСОБА_4, пояснив, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з його сином, з яких причин вони розірвали шлюб свідку не відомо. Влітку 2008 року подзвонила мати ОСОБА_1 і повідомила, що у ОСОБА_1 буде дитина від ОСОБА_4 Потім дзвонила сама ОСОБА_1 і повідомила те саме. ОСОБА_4 їздив до ОСОБА_1 у м. Вільногірськ, допомагав, з пологового будинку забирав, а потім у 2009 році припинив їздити з невідомих свідку причин. Після народження дитини їздив ще на протязі року. Родина не впевнена, що ОСОБА_5 не є дочкою ОСОБА_4 Те, що позивач стверджує, що це не його дитина, то він погано сприйняв, засмутився, стан здоров'я його погіршився, ОСОБА_4 на теперішній час є паралізованим, сам не пересувається.
Відповідально до ч. ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
За приписами ч. 1-3, 5, 6 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Тобто, закон позбавляє можливості оспорювати батьківство того, хто знав, що не є батьком дитини, але за його згодою був зареєстрований ним.
З приводу розгляду справ про оспорювання батьківства Верховний Суд України в своїй постанові № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 10 роз'яснив, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК) шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оскаржених відомостей з актового запису про народження дитини.
Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є такою, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що позивач не має права оспорювати батьківство відносно народженої нею дитини, оскільки належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_13, який записаний батьком ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 122 СК України, в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є її біологічним батьком суду не надано.
Суд не приймає як доказ відомості, які містяться у фототаблиця (а.с. 50), оскільки вона не відповідає вимогам ст. 64 ЦПКУ тому, що не містять інформації щодо предмета доказування.
Суд не приймає до уваги відеозвернення ОСОБА_4, оскільки пояснення відповідача не є доказом по справі. В якості свідка ОСОБА_4 пояснення не надавав (ч. 2 ст. 57).
Відповідно до вимог процесуального закону про доказування позовних вимог та оцінку доказів суд не може послатися лише на показання свідків, що є недостатнім для ухвалення рішення. Покази свідків мають бути підтверджені іншими належними, достатніми та допустимими доказами. Тому суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
ОСОБА_1 визнала в судовому засіданні той факт, що ОСОБА_4 не є біологічним батьком дитини, від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи чи подання необхідних матеріалів ОСОБА_1 категорично відмовилась в зв'язку з чим представник позивача визнав вказаний вище факт, тому, виходячи з положень ч. 2 ст. 136 СК України, ч. 1 ст. 61 ЦПК України суд вважає доведеним відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, а тому вважає за необхідне постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження і зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи це, в задоволенні позову ОСОБА_1 з ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, а також те, що позивач по зустрічному позову сплатив судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (а.с. 16), попри те, що він є інвалідом першої групи (а.с. 28), а тому за положеннями ЗУ «Про судовий збір» звільнений від його сплати, а також понесені позивачем витрати на правову допомогу (а.с. 19, 84) в сумі 2300 грн., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути вказані суми.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-63, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - відмовити в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини, - задовольнити в повному обсязі.
Виключити запис про ОСОБА_4, як батька з актового запису в Книзі реєстрації народжень від 07 жовтня 2008 року за № 204 про народження дитини ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1, віднести на її рахунок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 2300 грн. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.А.Ілюшик