Справа № 761/30070/14-ц
Провадження №2/761/8262/2014
іменем України
(заочне)
17 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Маліченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа : ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником 5/100 частини будинку АДРЕСА_1 в м. м. Києві відповідно до свідоцтва про право власності від 14.05.2008 року, а третя особа є власником 95/100 частини цього будинку. Відповідач була зареєстрована у вказаному будинку як дружина позивача, але з липня 2013 року забрала свої речі та не проживає в цьому будинку. Тому позивач просив суд визнати відповідача такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 в м. м. Києві, зняти її з реєстрації місця проживання та покласти на відповідача судові витрати.
В судовому засіданні позивач та третя особа позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заперечень на позовну заяву не надавала.
Відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи, повно та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником 5/100 частини будинку АДРЕСА_1 в м. м. Києві відповідно до свідоцтва про право власності від 14.05.2008 року, а третя особа є власником 95/100 частини цього будинку відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2011 року.
Згідно до довідки КПЖЕК «Татарка» №1434 від 08.10.2014 року в будинку АДРЕСА_1 в м. м. Києві зареєстровані позивач з 2009 року, відповідач з 2009 року та їх син ОСОБА_4 з 2011 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2014 року, шлюб, укладений 11.07.2009 року між позивачем та відповідачем було розірвано.
В актах КПЖЕК «Татарка» від 22.01.2014р., 18.04.2014р., 03.09.2014р. зазначено, що відповідач в будинку АДРЕСА_1 в м. м. Києві не проживає.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ч.1 ст. 383 ЦК України).
Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ст. 405 ЦК України).
Як встановлено в судовому засіданні відповідачка не проживає в АДРЕСА_1 з липня 2013 року, а тому вимога про визнання відповідача такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 в м. м. Києві підлягає задоволенню.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Відповідно до ст. 11 цього ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації, яким є Відділ ГУ ДМС України.
Згідно із ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано суду доказів, що відповідним Відділом ГУ ДМС України порушуються його права, а тому вимога про зняття відповідача з реєстрації не підлягає задоволенню, оскільки, саме рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 294 ЦПК України; ст.ст. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком № АДРЕСА_1 в м. м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн.. 60 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя