Справа № 761/30659/14-ц
Провадження №2/761/8371/2014
іменем України
11 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Ковтун А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, Ржанов О.Д.
від відповідача - Фоменко Л.А., Джус Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа - профспілка України», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеодин» про захист трудових прав, -
У жовтні 2014р. до Шевченківського районного суду м.Києва звернувся голова Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа - профспілка України» (надалі - ВПС «Незалежна медіа - профспілка України») - Луконов Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій поставлено питання про визнання неправомірним та скасування наказу №20-вк про скорочення штату працівників від 14.05.2014 р. в частині скорочення ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, а також, визнання неправомірними та скасування наказів №45-вк від 14.07.2014 р., №51-вк від 21.07.2014 р., №52-вк від 25.07.2014 р. про звільнення з посад указаних працівників.
Після роз'єднання позовних вимог ухвалою від 07.10.2014 р., було відкрито провадження у справі №761/30659/14-ц за позовом ВПС «Незалежна медіа - профспілка України» в інтересах ОСОБА_1 про захист трудових прав.
З урахуванням уточненої позовної заяви, в редації від 13.11.2014 р. в позові поставлено питання про: визнання неправомірним та скасування наказу №20-вк від 14.05.2014 р. про скорочення працівників в частині скорочення ОСОБА_1; визнання неправомірним та скасування наказу №45-вк від 14.07.2014 р. про звільнення ОСОБА_1; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого хужожника-модельєра на підприємстві ТОВ «Телеодин»; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 2764,95 грн. за кожний місяць вимушеного прогулу з 08.08.2014 р. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 14.05.2014 р. Генеральним директором ТОВ «Телеодин» було видано наказ №20-вк про скорочення штату працівників у зв'язку із внесенням істотних змін в організацію виробництва і праці на підприємстві та зміни його структури, за яким була скорочена, зокрема, і ОСОБА_1 Позивач зазначив, що вказаний наказ не відповідає чинному законодавству України, зокрема положенням Кодексу законів про працю України, оскільки жодних змін у організації виробництва і праці на підприємстві ТОВ «Телеодин» не відбулося - не було змінено форму організації праці, не запроваджувались нові технології, не погіршувався економічний стан підприємства. Разом з тим, як вбачається з п.3 оскаржуваного наказу, працівникам, яких скорочували, ТОВ «Телеодин» не запропоновано перехід на іншу роботу, чим порушено трудові права зазначених працівників. Крім цього, ТОВ «Телеодин» не було повідомлено Державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці, чим в свою чергу порушено положення ст. 49 КЗпП України. Водночас, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації на підприємстві відповідача, проте всупереч положенням ст. 43 КЗпП України відповідач не звертався до первинної профспілкової організації за погодженням щодо звільнення працівника-члена профспілкової організації, а тому рішення про звільнення ОСОБА_1 (наказ №45-вк від 14.07.2014 р.) сторона позивача вважає таким, що прийнятий відповідачем неправомірно. Крім цього, ОСОБА_1 була звільнена під час перебування на лікарняному, у зв'язку з чим в подальшому було внесено зміни щодо дати звільнення - на 04.08.2014 р. При цьому, позивач стверджував, що з ініціативи ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ «Телеодин» було створено первинну профспілкову організацію для захисту трудових прав трудового колективу підприємства. Внаслідок неправомірного звільнення у ОСОБА_1 виникли почуття образи і розчарування, які згодом перейшли у депресивний стан, творча робота була її справжнім покликанням, вона надзвичайно гостро переживає втрату роботи, а усвідомлення цієї втрати через бажання відстоювати свої трудові права, завдає моральних страждань. Тому, крім поновлення ОСОБА_1 на посаді, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, оцінену в 10000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача та ОСОБА_1 позов підтримали з підстав, викладених в ньому.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з посиланням на те, що 14.05.2014 р. ОСОБА_1 було оголошено зміст наказу №20-вк про скорочення штату працівників, в т.ч. і про скорочення посади старшого хужожника-модельєра, яку обіймала остання. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення в наказі №20-вк, актом №01 від 14.05.2014 р. було засвідчено про оголошення наказу. 14.07.2014 р. за спливом двох місяців після попередження про звільнення, було видано наказ №45-вк про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, та проведення розрахунку з працівником, про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці. У зв'язку з наданням працівником листків непрацездатності за час, що минув з дати прийняття наказу №20-вк, було видано наказ №62-вк від 04.08.2014 р., яким внесено зміни до наказу №45-вк та змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 14.07.2014 р. на 04.08.2014 р. із проведенням відповідних розрахунків та внесенням записів до трудової книжки працівника. При цьому, сторона відповідача вказувала на те, що рішення керівництва ТОВ «Телеодин» про скорочення штату працівників було вимушеним кроком, зумовленим фактором погіршення фінансового становища підприємства за останній рік і, як слідство, скорочення програм власного виробництва, зменшення кількості ведучих, рішення про скорочення штату мало на меті оптимізувати подальшу роботу ТОВ «Телеодин». Разом з тим, відповідач не мав змоги запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу на підприємстві у зв'язку з відсутністю вакантних посад. Щодо порушень відповідачем вимог законодавства про повідомлення державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників, ТОВ «Телеодин» зазначило, що відповідно до норми ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення», відповідач не проводив заплановане масове вивільнення працівників, тому правомірно не доводило до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників, т.к. звільнення не носило характер масового. Також, відповідач посилався на те, що не отримував у встановленому законом повідомлення щодо створення первинної профспілкової організації, членом якої нібито є ОСОБА_1 А отже, виходячи з наведеного, за твердженням відповідача, не можна вважати доведеним факт створення первинної профспілкової організації ВПС «Незалежна медіа - профспілка України» на ТОВ «Телеодин», тому доводи про неправомірність звільнення ОСОБА_1 без погодження із профспілковою організацією, відповідач вважає безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 наказом №19-вк від 01.07.2005 р. була прийнята на роботу до ТОВ «Телеодин» на посаду костюмера на підставі трудового договору №49 від 01.07.2005 р. Наказом №26-вк від 01.09.2005 р. ОСОБА_1 було переведено на посаду хужожника-модельєра, а наказом №65-вк від 28.12.2007 р. - на посаду старшого хужожника-модельєра.
Наказом ТОВ «Телеодин» №20-вк від 14.05.2014р. «Про скорочення штату працівників» для підвищення ефективності і оптимізації управління підприємством і на основі проведеного аналізу економічних і виробничих можливостей підприємства назріла необхідність внесення істотних змін в організацію виробництва і праці підприємства та його структуру, з 14.05.2014р. внесено зміни в штатний розпис шляхом скорочення посад: костюмер - 1 посада, старший художник-гример - 1 посада, старший художник-модельєр - 1 посада, художник-гример - 5 посад, художник-модельєр - 4 посади. Водночас, п.3. зазначеного наказу передбачено, що у зв'язку з відсутністю станом на 14.05.2014 р. вакантних посад, працівникам, що підлягають скороченню, інша робота на день видання наказу не пропонується, а. п.4. встановлено, що відповідні працівники підлягають наступному звільненню з роботи через діва місяці з моменту фактичного доведення до відома таких працівників змісту наказу в зв'язку із скороченням їхніх посад.
Разом з тим, наказом Генерального директора ТОВ «Телеодин» №21-вк від 14.05.2014 р. «Про створення комісії», з метою проведення ознайомлення відповідних працівників ТОВ «Телеодин» із змістом наказу №20-вк від 14.05.2014 р. «Про скорочення штату працівників» була створена комісія у складі: голови комісії - Джус Д.А., старший юрисконсульт, члени комісії: ОСОБА_9, виконавчий директор та Фоменко Л.А., юрисконсульт.
Актом №01 від 14.05.2014 р. засвідчено, що працівнику ОСОБА_1 за її місцем роботи - в офісному приміщенні ТОВ «Телеодин» за адресою: м.Київ, вул.О.Кошового, 2-Б, 14.05.2014 р. о 17:35 год. оголошено зміст наказу №20-вк від 14.05.2014 р. «Про скорочення штату працівників».
Наказом Генерального директора ТОВ «Телеодин» №45-вк від 14.07.2014р. «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 звільнено з посади художника-модельєра з 14.07.2014 р. у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України, компенсовано кошти за 25 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.07.2013 р. по 14.07.2014 р., виплачено вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку.
В подальшому, як встановлено під час судового розгляду, 04.08.2014 р. ОСОБА_1 прибула в приміщення ТОВ «Телеодин» та надала з листки непрацездатності, у відповідності до яких вона тричі перебувала на амбулаторному лікуванні в період з 14.05.2014 р. по 01.08.2014 р. У зв'язку з цим, наказом №62-вк від 04.08.2014 р. внесено зміни до наказу по ТОВ «Телеодин» №45-вк від 14.07.2014 р., а саме: датою звільнення художника-модельєра ОСОБА_1 встановлено 04 серпня 2014р., проведено відповідні розрахунки за період (дні) тимчасової непрацездатності, відповідно до листків непрацездатності, які підлягають оплаті, та перераховано компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку, що також підтверджується таблицею розрахунку відповідних виплат. В цей же день ОСОБА_1 видано трудову книжку, про що свідчить її підпис.
Судом установлено, що станом на дату прийняття наказу №20-вк про скорочення штату від 14.05.2014 р., за штатним розкладом в ТОВ «Телеодин» було 204 посади, що підтверджується штатним розкладом ТОВ «Телеодин» на 2014 рік. Станом на 30.07.2014 р. за штатним розкладом ТОВ «Телеодин» було 182 посад, що підтверджується штатним розкладом ТОВ «Телеодин» на 2014 рік. Разом з тим, згідно зведеної інформації на підставі штатного розпису ТОВ «Телеодин» станом на 14.05.2014 р. та станом на 04.08.2014 р. всі посади на відповідну дату були зайняті працівниками, тобто вакантні місця станом на день видачі наказу про скорочення штату працівників від 14.05.2014 р. та на день звільнення ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ «Телеодин» були відсутні.
При цьому, судом встановлено, що з початку 2014 р. ТОВ «Телеодин» почало нести збитки від діяльності та показники каналу, зокрема рейтингу, почали знижуватись, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2014 р., який був поданий та прийнятий Держстатом України 25.04.2014 р.
Так, п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Водночас, ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом: 1) одного місяця: вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників; 2) трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
Разом з тим, оспорюваним наказом про скорочення штату працівників №20-вк від 14.05.2014 р. передбачено скорочення 12 посад, що, згідно штатного розпису ТОВ «Телеодин» на 2014р. станом на 14.05.2014 р. (яким передбачено 204 посади), становить менше 10 відсотків працівників на підприємстві, отже таке скорочення штату працівників не можна розглядати як масове вивільнення працівників з ініціативи роботодавця в розумінні ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення», а тому у ТОВ «Телеодин» відсутній обов'язок щодо подачі територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформації про таке скорочення штату.
Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
На підтвердження членства ОСОБА_1 в первинній профспілковій організації, суду надано протокол №1 установчих зборів первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» в ТОВ «Телеодин» від 18.06.2014 р., Витяг з рішення Комітету міської організації ВПС НМПУ щодо прийняття на облік професійної спілки ВПС НМПУ у ТОВ «Телеодин» як первинної профспілкової організації ВПС НМПУ від 08.07.2014 р.
Згідно ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); а первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання договору за ініціативою роботодавцю на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньої згодою саме первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а не за згодою профспілки членом якої є громадянин.
За ст. 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.
Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.
Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок та їх об'єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
Частиною 7 вказаної статті визначено, що про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
Разом з тим, на підтвердження повідомлення роботодавця про утворення первинної профспілкової організації та її належності до ВСП «Незалежна медіа-профспілка України» позивачем надано копію Листа вих. №07/11 від 08.07.2014 р, фіскальний чек про направлення рекомендованого листа ТОВ «Телеодин» від 02.08.2014 р. №8965 та скрін-шоти про відправлення електронних поштових повідомлень від 14.07.2014 р.
Згідно зі ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як убачається з п.6.3. Статуту ВПС «Незалежна-медіа профспілка України», первинна організація Профспілки створюється за рішенням не менше трьох членів Профспілки. Рішення про створення Первинної організації Профспілки та заява направляється Комітету, який розглядає її в місячний термін.
Разом з тим, згідно Витягу з Рішення Комітету ВПС «Незалежна медіа-профспілка України» щодо прийняття у члени профспілки працівників ЗМІ встановлено, що 08.07.2014р. ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були прийняті у члени ВПС «Незалежна медіа-профспілка України» та їм рекомендовано утворити первинний профспілковий осередок у редакції видання. З вказаного рішення вбачається, що на момент створення первинної профспілкової організації у ТОВ «Телеодин» - 18.06.2014 р. зазначені особи не були членами ВПС «Незалежна-медіа профспілка України», а тому згідно вимог п.6.3. Статуту ВПС «Незалежна-медіа профспілка України» не могли створити первинну профспілкову організацію ВПС «Незалежна-медіа профспілка України».
Будь-яких доказів того, що станом на день створення первинної профспілкової організації ВПС «Незалежна-медіа профспілка України» в ТОВ «Телеодин» згідно протоколу №1 установчих зборів від 18.06.2014 р., три або більше члени-засновника первинної профспілкової організації були членами Профспілки - ВПС «Незалежна-медіа профспілка України», суду не надано.
Відповідно до п.6.12 Статуту ВПС «Незалежна медіа-профспілка України» первинні організації, які діють на підставі цього Статуту надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення про належність до Профспілки із посиланням на свідоцтво про легалізацію Профспілки, на підставі чого вони включаються до реєстру об'єднань. Отже, належних доказів на підтвердження направлення та отримання відповідачем повідомлення про створення первинної профспілкової організації ВПС «Незалежна-медіа профспілка України» в ТОВ «Телеодин», суду також не представлено.
Згідно керівних роз'яснень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевірити їх відповідність законові. При розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у зв'язку із зниження показників діяльності ТОВ «Телеодин» з початку 2014 р., на підприємстві мало місце скорочення штату працівників на підставі наказу ТОВ «Телеодин» №20-вк від 14.05.2014 р., зокрема, посада старшого хужожника-модельєра, яку обіймала ОСОБА_1, була скорочена, про що остання була заздалегідь попереджена за 2 місяці до наступного вивільнення, інша робота у ТОВ «Телеодин» ОСОБА_1 не пропонувались у зв'язку з відсутністю вакантних посад станом на день винесення наказу про скорочення штату працівників та на день фактичного звільнення з займаної посади.
Водночас, суд звертає увагу, що стороною позивача не було надано належних доказів того, що на момент звільнення ОСОБА_1 було створено первинну профспілкову організацію ВПС «Незалежна-медіа профспілка України» в ТОВ «Телеодин», про створення якої в установленому законодавством порядку мало бути повідомлено легалізуючий орган та роботодавця - ТОВ «Телеодин».
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, перевіривши їх відповідність вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та керівним роз'ясненням Верховного Суду України, суд вважає достовірно встановленим те, що звільнення позивача проведено у відповідності до вимог закону.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання неправомірним скорочення штату працівників ТОВ «Телеодин» на підставі наказу №20-вк від 14.05.2014 р., та звільнення ОСОБА_1 з посади старшого хужожника-модельєра на підприємстві ТОВ «Телеодин» згідно наказу №45-вк від 14.07.2014 р., - свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 59, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа - профспілка України», яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеодин» про захист трудових прав - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя