Справа № 761/28864/14-ц
Провадження №2/761/7964/2014
Іменем України
28 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Гаркуші Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та відшкодування половини витрат на додаткове утримання дитини, -
У вересні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка, ОСОБА_1.) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2.) про стягнення аліментів на утримання дитини та відшкодування половини витрат на додаткове утримання дитини.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 30.01.2010 року по 15.05.2012 року перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2012 року шлюб між сторонами розірвано, з того часу відповідач майже не з'являвся до своєї дитини, не виказував ніяких ознак зацікавленості її життям. Періодично висилав кошти у розмірі 400-1000 грн., проте у будь-яких додаткових витратах на одяг, шкільну форму, канцтовари, зошити, підручники, ремонт класу, школи, ліки, додаткові заняття, літній відпочинок та оздоровлення участі не бере. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить: роз'яснити відповідачу його батьківські обов'язки та різницю між ставленням до колишньої дружини та його власної дитини; стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі не менше 1/2 від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; примусити відповідача щомісячно відшкодовувати половину витрат на додаткове утримання дитини у відповідності до чеків, квитанцій, рахунків та інших фіскальних документів.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги в частині стягнення розміру грошової суми, просила стягнути з відповідача ? частки його заробітку.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в частині стягнення з нього ? частки його заробітку.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2012 року шлюб, укладений між сторонами, розірвано (а.с. 5).
Сторони, згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мають доньку (а.с. 6), яка проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1.
З усних пояснень відповідача встановлено, що останній працює офіційно, отримує мінімальну заробітну плату, додаткових коштів не має, разом з тим, доказів отримання розміру його заробітної плати сторонами не надано.
З копій медичної документації, долучених до матеріалів справи, вбачається, що дитина знаходиться на обліку з діагнозом діскенезія ЖВШ та хронічний обструктивний бронхіт.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 79 СК України, аліменти на утримання одного з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду №3 від 15 травня 2006 року, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, враховуючи норми чинного законодавства, та те, що позовні вимоги в частині розміру грошової суми визнані відповідачем, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 1/2 частки його заробітку.
З приводу позовної вимоги в частині роз'яснення відповідачу його батьківських обов'язків, слід зазначити, що норми Сімейного кодексу України не передбачають можливості в судовому порядку звертатися до суду з вимогою про роз'яснення особі його батьківських обов'язків та різницю між ставленням до колишньої дружини та його власної дитини.
Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню й остання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь державного бюджету 243 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 367 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частки його заробітку, починаючи з 25.09.2014 року до досягнення ОСОБА_3, повноліття.
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: