Справа № 761/30251/14-ц
Провадження №2/761/8287/2014
іменем України
04 грудня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державного закладу " Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " до ОСОБА_1 про повернення виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки
В жовтні 2014 року Державний заклад " Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " ( надалі інститут ) пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки в сумі 1 902, 61 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 243, 60 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що наказом № 35-ос від 01.04.2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця 1 категорії ( бухгалтера ) сектору бюджетних видатків, грошового забезпечення та заробітної плати планово - фінансового відділу. При проведенні остаточного розрахунку під час звільнення, було виявлено, що ОСОБА_1 має заборгованість перед інститутом, яка виникла у зв'язку з отриманням нею щорічної основної відпустки за період з 12.02.2014 року по 11.02.2015 року, 31 календарний день з 03.02.2014 року по 05.03.2014 року. В добровільному порядку виниклу заборгованість ОСОБА_1 не погашає.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася; про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістила; заперечень на позов не надіслала; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін; судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України " Про відпустки ", ч.1 ст.75 КЗпП України, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року ( ч.3 ст.79 КЗпП України, ч.9 ст.10 Закону України " Про відпустки " ).
Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що наказом № 3-Відп. від 28.01.2014 року, ОСОБА_1 фахівцю 1 категорії ( бухгалтеру ) сектору бюджетних видатків, грошового забезпечення та заробітної плати планово - фінансового відділу, за період надано за статтею 6 щорічну оплачувану відпустку, за період часу з 12.02.2014 року по 11.02.2015 року, на 31 календарний день, з 03.02.2014 року по 05.03.2014 року.
Виплачено ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2 674, 00 грн.
Згідно Наказу № 35-ос від 01.04.2014 року, ОСОБА_1, фахівця 1 категорії ( бухгалтера ) сектору бюджетних видатків, грошового забезпечення та заробітної плати планово - фінансового відділу звільнено з роботи за статтею 38 ( за ініціативою працівника ) 04.04.2014 року. Відрахувати із заробітної плати ОСОБА_1 за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року за період з 12.02.2014 року по 11.02.2015 року ( 27 календарних днів ).
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року ( ч.1 ст.22 Закон України " Про відпустки " ).
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію ( п.2 ч.2 ст.127 КЗпП України ).
Згідно прибуткового касового ордера № 43 від 18.06.2014 року, ОСОБА_1 внесено до бухгалтерії інституту 876, 43 грн., відповідно до наказу № 35-ос від 01.04.2014 року, кошти за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого часу.
Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем залишок у поверненні виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні ( 27 календарних дні ) використаної відпустки ОСОБА_1 складає 1 902, 61 грн.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено та надано у підтвердження детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед інститутом у залишку щодо неповернутої виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані 27 календарних дні використаної відпустки, яка складає 1 902, 61 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, відповідачка зобов'язана відшкодувати позивачу понесені ним витрати по оплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн. Всього підлягає стягненню 2 146, 21 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України; ст. ст.6, 10, 22 Закону України " Про відпустки ", ст.ст.75, 79, 124 КЗпП України, суд
Позов Державного закладу " Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " до ОСОБА_1 про повернення виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного закладу " Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " виплачену частину заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки в сумі 1 902 ( одна тисяча дев'ятсот дві ) гривни 61 копійка; 243 ( двісті сорок три ) гривни 60 копійок - судового збору, а всього 2 146 ( дві тисячі сто сорок шість) гривень 21 копійка.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: