Справа № 761/34478/14-ц
Провадження №6/761/2085/2014
25 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Бульбі І.А.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Оліяр Лесі Ігорівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_2,-
Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Оліяр Л.І. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2
В обґрунтування вимог посилається на те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва перебуває зведене виконавче провадження №45329254 по виконанню виконавчого листа №761/7230/13-ц, виданого 20 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 20 листопада 2004 року суму відсотків в розмірі 234 332,37 грн., що являється еквівалентом суми 22756,5 євро, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також по виконанню виконавчого листа №761/10787/13-ц від 29 липня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 47155,63 грн.
29 травня 2014 року, 30 липня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з тим, що рішення суду боржником добровільно не виконується та вчиняються перешкоди щодо вчинення виконавчих дій, рішення суду залишається не виконаним.
У відповідності до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України суд розглядає подання без виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва перебуває зведене виконавче провадження №45329254 по виконанню виконавчого листа №761/7230/13-ц, виданого 20 травня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 20 листопада 2004 року суму відсотків в розмірі 234 332,37 грн., що являється еквівалентом суми 22756,5 євро, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також по виконанню виконавчого листа №761/10787/13-ц від 29 липня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми відсотків за договором позики від 20 листопада 2004 року у розмірі 46688 грн. 75 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 466,88 грн.
У відповідності до ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» 29 травня 2014 року, 30 липня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Оліяр Л.І. на підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження.
14 серпня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Оліяр Л.І. було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Проте вказане рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
У відповідності до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з п.2 ч.1 ст.6 вказаного Закону громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
За змістом цього пункту передбачається можливість обмеження у виїзді для громадян суб'єктів цивільних відносин, які мають неврегульовані відносини до судового розгляду.
Відповідно до ст.8 даного Закону у разі відмови громадянину у виїзді за кордон він може оскаржити цю дію у судовому порядку.
Проте стаття 19 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» вказує, що обмеження права громадян на виїзд з України належить до виключної компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, а пункт 8 зазначеної статті покладає на державну прикордонну службу України обов'язок запобігання і недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавство не дозволено в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України
За викладених обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 208, 212, 213, 214, 377-1 ЦПК України,-
Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Оліяр Лесі Ігорівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_2
Ухвала підлягає оскарженню до апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: