Справа №1-кп/760/960/14
12 грудня 2014року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014100090008460 від 28.09.2014 року за фактом вчинення
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 02.12.2014 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст.186 КК України
кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
за участю потерпілої ОСОБА_6
за участі обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві 01.10.2014 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин..
ОСОБА_3 , 27.09.2014 року приблизно о 18:20 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 побачив раніше невідому до цього ОСОБА_6 у якої запитав, як пройти на вулицю Соціалістичну. У цей момент, ОСОБА_3 помітив на шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок із хрестиком та в нього виник злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 шляхом ривка, зірвав з шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок з хрестиком, вартістю 2500 гривень. Після чого, утримуючи при собі повторно відкрито викрадене чуже майно, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викрадений майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і показав, що дійсно 27.09.2014 року, за адресою : АДРЕСА_2 запитав у раніше невідомої особи ОСОБА_6 , як пройти на вулицю Соціалістичну. В той час, він помітив у раніше невідомої йому особи, золотий ланцюжок із хрестиком, після чого зірвав його з шиї та втік. Ланцюжок та хрестик здав в ломбард, а гроші витратив на власні потреби.
В скоєному щиро розкаявся.
Потерпіла в судовому засіданні підтвердила показання обвинуваченого та повідомила, що матеріальна шкода в сумі 2500 грн. їй повністю відшкодована та просила суд не позбавляти його волі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, винний у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК У країни.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, раніше судимого, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, конкретні обставини скоєного ним злочину та його відношення до цього, щире каяття, відшкодування шкоди, думку потерпілої, щодо покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а також ту обставину, що вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, і він заслуговує на покарання у вигляді позбавлення волі, але на мінімальний строк.
Між тим, суд враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у вчиненому,відшкодування матеріальної шкоди, позитивні характеристики, думку потерпілої, щодо міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - до набрання вироком чинності, залишити без змін.
Речовий доказ по справі: довідка ПТ ЗТ «Скарбниця» про заставу ОСОБА_3 золотого ланцюжка та хрестика - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня, після ухвалення, надсилається учаснику провадження який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя: