№ 2-5747-14
(№ 760-5113-14-ц)
15. 12. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровник О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання права власності за набувальною давністю на частку квартири, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання права власності за набувальною давністю на частку квартири.
Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що 01. 12. 1989 року між нею та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.
З моменту укладення шлюбу позивач без реєстрації проживала в АДРЕСА_3 разом з батьками чоловіка ОСОБА_5 та ОСОБА_6
На підставі Розпорядження органу приватизації № 30667 від 03. 12. 2003 року, квартиру було приватизовано на ОСОБА_5, ОСОБА_4 та дітей позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 1/4 частці кожному.
ОСОБА_5 з 1991 року пішов з квартири та до 29. 05. 2013 року проживав в іншої жінки, хоча з 30. 04. 1981 року по день своєї смерті, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4
ОСОБА_6 також з 1991 року почала проживати за іншою адресою в своїй квартирі.
Протягом вищезазначеного часу ОСОБА_5 в квартиру не повертався, інтересу до своєї власності не проявляв, заходів по збереженню власності не приймав, не сплачував квартплату та плату за житлово-комунальні послуги.
З 1991 року позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 сплачували квартплату та житлово-комунальні послуги за себе, а також за ОСОБА_5
Крім того, позивач зі своїм чоловіком ОСОБА_4 здійснювали капітальний та поточні ремонти в квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року, чоловік позивача ОСОБА_4 помер.
Після смерті ОСОБА_4, позивач отримала у власність 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на 1/4 частки квартири.
Також позивач успадкувала від ОСОБА_4 3/4 частки спадщини, яка складається з 1/8 частки квартири та становить 3/32 частки квартири.
З моменту смерті ОСОБА_4, позивач продовжує проживати в квартирі та самостійно сплачувати квартплату та житлово-комунальні послуги за квартиру, утримувати квартиру.
Оскільки позивач не є спадкоємцем померлого ОСОБА_5, тому вона не може отримати свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку квартири.
Позивач зазначає, що вона більше десяти років добросовісно та безперервно володіє та користується 1/4 часткою квартири, яка належала ОСОБА_5, здійснювала в квартирі капітальний та поточні ремонти, утримує квартиру, сплачує квартплату та житлово-комунальні послуги.
У зв'язку із зазначеним позивач просила суд позов задовольнити, визнати за нею право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5, за набувальною давністю.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій також зазначено, що представник позивача позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Київська міська рада в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, про причин неявки суду не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.
Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, про причин неявки суду не повідомила.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ст. 224 ЦК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, зважаючи на заяву представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з 01. 12. 1989 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 01. 12. 1989 року.
Вбачається, що з моменту укладення шлюбу ОСОБА_1 без реєстрації проживала в АДРЕСА_3 разом з батьками чоловіка ОСОБА_5 та ОСОБА_6
На підставі Розпорядження органу приватизації № 30667 від 03. 12. 2003 року квартиру було приватизовано на ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 1/4 частці кожному, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № 30667 від 03. 12. 2003 року.
Вбачається, що ОСОБА_5 з 1991 року пішов з квартири та до 29. 05. 2013 року проживав в іншому житловому приміщенні з іншою жінкою, хоча з 30. 04. 1981 року по день своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується довідкою № 1825 від 16. 08. 2013 року.
ОСОБА_6 також з 1991 року почала проживати за іншою адресою в своїй квартирі.
Відповідно до ст. 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Нормами ч. 1 ст. 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Вбачається, що ОСОБА_5 з 1991 року в квартиру не повертався, інтересу до своєї власності не проявляв, заходів по збереженню власності не приймав, не сплачував квартплату та житлово-комунальні послуги.
Судом встановлено, що з 1991 року, ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_4 сплачували квартплату та житлово-комунальні послуги за себе, а також за ОСОБА_5, що підтверджується наявними в матеріалах справи ксерокопіями квитанцій.
Крім того вбачається, що позивач зі своїм чоловіком ОСОБА_4 здійснювали капітальний та поточні ремонти в квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року, чоловік позивача ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4, позивач отримала у власність 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на 1/4 частки квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 18. 07. 2013 року, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі №1896.
Також вбачається, що ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_4 3/4 частки спадщини, яка складається з 1/8 частки квартири та становить 3/32 частки квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 18. 07. 2013 року, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі №1898.
З моменту смерті ОСОБА_4 позивач продовжує проживати в квартирі та самостійно сплачувати квартплату та житлово-комунальні послуги за квартиру, утримувати квартиру.
На даний час 3/4 частки квартири належить на праві приватної власності ОСОБА_3, що підтверджується копією договору дарування від 13. 09. 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 2358, а 1/4 частка квартири зареєстрована за померлим ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № 30667 від 03. 12. 2003 року.
Виходячи з викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 більше десяти років добросовісно та безперервно володіє та користується 1/4 часткою квартири, яка належала ОСОБА_5, здійснювала в квартирі капітальний та поточні ремонти, утримує квартиру, сплачує квартплату та житлово-комунальні послуги.
Оскільки позивач не є спадкоємцем померлого ОСОБА_5, тому вона не може отримати свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку квартири.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Положеннями ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Та обставина, що позивач не зареєстрована в квартирі, не обмежує позивача у реалізації свого права на отримання у власність 1/4 частки квартири, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, які встановлені законом.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на викладене, суд приходить о висновку, що позивачем було доведено факт набуття нею права власності за набувальною давністю, оскільки вона добросовісно і відкрито більше десяти років безперервно володіє та користується 1/4 часткою квартири, яка належала ОСОБА_5, здійснювала в квартирі капітальний та поточні ремонти, утримує квартиру, сплачує квартплату та житлово-комунальні послуги, а ОСОБА_5 в свою чергу не заявляв вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна, отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 328, 344, 360 ЦК України, ст. 151 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання права власності за набувальною давністю на частку квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_5, за набувальною давністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Суддя: