Справа № 2-1658/09
Категорія
16 грудня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позички, суд, -
Заявниця звернулася до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні суду розглядалася цивільна справа № 2-1658/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позички в сумі 25 000 гривень.
Зазначає, що з метою забезпечення позовних вимог вона зверталася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2, а саме: на квартиру АДРЕСА_1; автомобіль Субару Форестер кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, яка ухвалою суду від 10.03.2009 року була задоволена.
Звертає увагу суду на те, що на даний час ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2, добровільно виконала свої зобов'язання повернувши борг у сумі 25 000,00 грн., а тому подальше існування заходів забезпечення позову в такий спосіб (накладення арешту на її майно) на її думку є недоцільним. У зв'язку з чим звертається з даною заявою до суду.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ст. 158 та ч. 5 ст. 154 ЦПК України, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду дійсно перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позички.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2009 року ухвалою суду було задоволено заяву позивачки про забезпечення позову та накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: на квартиру АДРЕСА_1; автомобіль Субару Форестер кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, до вирішення спору по суті (а.с. 16).
31.03.2009 року рішенням суду задоволено вимоги позивачки та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення боргу суму 25 000, 00 грн., судовий збір в розмірі 251, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30, 00 грн., а всього 25 251, 00 грн. (а.с. 31-32). Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.
Судом встановлено, що виконавчий лист на підставі вищезазначеного рішення не видавався так як відповідачка добровільно виконала рішення суду та повернула позивачці борг в розмірі 25 000, 00 грн., що об'єктивно підтверджується наданою суду Розпискою ОСОБА_1 від 04.12.2014 року (а.с. 56).
Також судом встановлено, що відповідачка після розірвання шлюбу змінила прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_4 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 05.02.2009 року (а.с. 47).
Стаття 151 ЦПК України визначає, що підставою застосування заходів для забезпечення позову - є те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в п. 10 своєї Постанови від 22.12.2006 року, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, а саме того, що відповідачка добровільно виконала рішення суду та повернула позивачці борг, суд приходить до висновку про доведеність відсутності на даний час обставин, які були підставою для забезпечення позову ОСОБА_1, а тому вони (заходи забезпечення) підлягають скасуванню.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги заявниці знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому заява підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову скасуванню.
На підставі викладеного, Постанови Пленум Верховного Суду України від 22.12.2006 року, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 151, 154 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позички - задовольнити.
Скасувати арешт з майна ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, а саме, квартири АДРЕСА_1 та автомобіля Субару Форестер, кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.03.2009 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко