Справа: № 810/5745/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії відповідача при проведенні перевірки ТОВ «Аверс-Сіті» згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки від 18.11.2013 року №1305/22-4/33939099 та акту камеральної перевірки від 22.08.2014 року №739/15-1/33939099; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 року №0000772204, від 08.08.2014 року №0000782204 та від 16.09.2014 року №0006061502; зобов'язати Ірпінську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняти податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Аверс-Сіті», починаючи з травня 2013 року, враховуючи уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень та липень 2013 року та включити залишок від'ємного значення податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 5121961,00 грн., включивши дані відомості до рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Аверс-Сіті» є юридичною особою, що зареєстрована Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 14.12.2005 року, станом на момент перевірки позивач перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, як платник податків. ТОВ «Аверс-Сіті» також зареєстрований як платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є будівництво будівель.
На підставі наказу від 04.11.2013 №296, згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток та податку додану вартість по розрахунках ТОВ «Укрплюсбуд» за період з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 18.11.2013 року №1305/22-4/33939099, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства:
- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого при визначенні суми ПДВ, встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 5012552,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення декларації з ПДВ та в подальшому до завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за період грудень 2012 року в розмірі 5012552,00 грн.;
- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Аверс-Сіті» занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 5718165,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 року на суму 1878180,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 2950835,00 грн., за листопад 2012 року на суму 889153,00 грн.
Разом з тим, у висновках даного акту перевірки вказано, що Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрплюсбуд» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2012 року №1652/22-4/33939099 та встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України при визначенні суми ПДВ, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1690895,00 грн., що призвело до завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за період грудень 2011 року в розмірі 1690895 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 18.11.2013 року №1305/22-4/33939099 та у зв'язку з отриманням постанови про закриття кримінального провадження від 27.06.2012 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 08.08.2014 року №0000772204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 4021943,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 2010971,50 грн.;
- від 08.08.2014 №0000782204, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 5012552,00 грн.
Підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали матеріали Акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.09.2013 року №1056/26-59-22-01/37080778 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрплюсбуд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.05.2011 року, з 01.08.2011 року по 30.11.2011 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року», постанова від 09.10.2013 року старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі підполковника міліції Бандури С.В. про призначення документальної перевірки ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Укрплюсбуд» за весь період фінансово-господарської діяльності, обвинувачувальний висновок в кримінальній справі №13-8373, згідно з якими контрагент позивача має ознаки фіктивного підприємства.
З огляду на зазначені факти податковий орган дійшов висновку, що господарські операції з виконання ТОВ «Укплюсбуд» робіт (послуг) не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим посадові особи ТОВ «Укрплюсбуд» не могли фактично здійснювати господарські операції.
Отже, на думку податкового органу, взаємовідносини між ТОВ «Аверс-Сіті» та ТОВ «Укрплюсбуд» не спричинили реального настання господарських операцій.
Також, з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2014 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Аверс-Сіті» за червень 2014 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 22.08.2014 року №739/15-1/33939099, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 102.5 ст. 102, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, ст. 6 Наказу Міндоходів України від 13.11.2013 року №678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено від'ємне значення сум ПДВ (24 рядок) декларації за червень 2014 року в сумі 5121961,00 грн.
На підставі акту перевірки від 22.08.2014 року №739/15-1/33939099 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 року №0006061502, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року в розмірі 5121961,00 грн.
Таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку з тим, що позивачем подано до податкового органу Декларацію з ПДВ за червень 2014 року та додатки до неї без врахування результатів попередніх документальних перевірок позивача, а саме актів від 15.08.2012 року №1189/22-4/33939099, від 07.11.2012 року №1652/22-4/33939099, від 04.10.2012 року №1453/22-4/33939099, від 05.08.2013 року №888/22-4/33939099 та від 30.04.2014 року №375/22-4/33939099.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено п. п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Відповідно до абз. 3 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
При цьому, відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що проведення позапланової перевірки позивача зумовила постанова від 09.10.2013 року старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі підполковника міліції Бандури С.В. про призначення документальної перевірки ТОВ «Аверс-Сіті».
У ході розслідування кримінального провадження від 12.12.2013 року №32012100200000045 встановлено, що ТОВ «Аверс-Сіті» протягом 2010 - 2012 років незаконно сформовано податковий кредит від «транзитних» та фіктивних підприємств, а саме ТОВ «Укрплюсбуд».
Результати перевірки відображені у акті від 18.11.2013 року №1305/22-4/33939099 на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 року №0000772204 та №0000782204.
Податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Водночас п. 86.9 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Аналогічну позиції висвітлено і у ст. 17 КПК України де йдеться, що ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення у даній справі були прийняті Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 08.08.2014 року.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що відносно фактів, виявлених старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі підполковником міліції Бандури С.В., було прийнято судове рішення (вирок), яке набрало законної сили.
Даних доказів відповідач не подав ні для розгляду в суді першої інстанції, ні до апеляційного суду.
Разом з тим, з тексту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що в графі підстава прийняття вказано: акт перевірки від 18.11.2013 №1305/22-4/33939099 та отримання постанови про закриття кримінального провадження від 27.06.2012 року.
Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, постанова про закриття кримінального провадження від 27.06.2012 року, на яку посилається відповідач в оскаржуваних рішеннях, не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.
З огляду на зазначені факти, колегія суддів вважає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 року №0000772204 та №0000782204.
Стосовно віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Так, п. 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як на підставу скасування оскаржуваної постанови Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року апелянт зазначає, що в акті перевірки від 18.11.2013 року №1305/22-4/33939099 зафіксовано, що позивач не мав право відносити до складу податкового кредиту суму з податку на додану вартість, сформовану по взаємовідносинах з ТОВ «Укрплюсбуд», оскільки взаємовідносини між позивачем та вказаним товариством не спричинили реального настання правових наслідків.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №810/699/13-а за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до Ірпінської ОДПІ Київської області про визнання протиправним та скасування ППР, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано ППР від 28.11.2012 року №0001222204, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1690895,00 грн.
Вказаною постановою суду встановленого преюдиціальний факт, тобто факт який вважається як доведений і додатковому доказуванню не підлягає, а саме: "Суд встановив, що позивачем надано до суду належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає ТОВ «Аверс-Сіті» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Укрплюсбуд». Посилання податкового органу про нікчемність укладеного між ТОВ «Аверс-Сіті» та його контрагентами є безпідставним, оскільки податковий орган не надав будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку таких операцій із операціями, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності на предмет виконання будівельних робіт контрагентом на замовлення ТОВ «Аверс-Сіті». У зв'язку з вищевказаним, колегія суддів зазначила, що посилання податкового органу на порушення контрагентом податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань, що свідчить про нездійснення ним господарської діяльності є також безпідставним».
Крім того, посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1056/26-59-22-01/37080778 від 26.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрплюсбуд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.05.2011 року, з 01.08.2011 року по 30.11.2011 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року», яким встановлено ряд порушень: відсутність за місцем знаходження, а також свідчення про відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та відсутність наміру створення правових наслідків, є підставою для застосування до таких юридичних осіб відповідних форм та засобів правового реагування, проте зазначене не може бути підставою для застосування санкцій до ТОВ «Аверс-Сіті», а також не може ставити під сумнів реальність настання правових наслідків за укладеними правочинами з ТОВ «Укрплюсбуд».
Отже, з наведеного слідує, що ТОВ «Аверс-Сіті» не несе і не може нести відповідальності за фінансово-господарську діяльність своїх контрагентів, а тому до нього не можуть бути застосовані санкції за порушення останніми податкового чи іншого законодавства України.
Стосовно законності проведення перевірки та дотримання її процедури, за результатами якої складено акт перевірки від 22.08.2014 №739/15-1/33939099, колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки від 22.08.2014 вказано про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 102.5 ст. 102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, ст. 6 Наказу Міндоходів України від 13.11.2013 року №678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого безпідставно віднесено від'ємне значення сум ПДВ (24 рядок) декларації за червень 2014 року в сумі 5121961,00 грн.
Таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку з тим, що позивачем подано до податкового органу Декларацію з ПДВ за червень 2014 року та додатків до неї без врахування результатів попередніх документальних перевірок позивача.
Так, в акті перевірки від 22.08.2014 року податковий орган робить посилання на акт від 07.11.2012 року №1652/22-4/33939099 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо донарахувань та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Укрплюсбуд» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року» та винесене податкове повідомлення-рішення форми В4 від 28.11.2012 року №0001222204, якими зменшено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за період грудень 2011 року в розмірі 1690895,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №810/699/13-а за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до Ірпінської ОДПІ Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0001222204, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1690895,00 грн.
Вказаною постановою суду встановлено, що посилання податкового органу про нікчемність укладеного між ТОВ «Аверс-Сіті» та ТОВ «Студія будівництва та архітектури та дизайну «Гарнаг» і ТОВ «Артфорт-3» є безпідставним, оскільки податковий орган не надав будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку таких операцій із операціями, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності на предмет виконання будівельних робіт контрагентом на замовлення ТОВ «Аверс-Сіті».
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з вищевказаним, колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу на порушення контрагентом податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань, що свідчить про нездійснення ним господарської діяльності, є також безпідставним.
Посилання податкового органу на вказаний акт перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Разом з тим, неправомірними є посилання податкового органу на акт від 04.10.2012 року №1453/22-4/33939099 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо донарахувань та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Юрконсгруп» та ТОВ «БК «Євробудмонтаж» за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року», за результатами яких було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 №0001012204 та зменшено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за період серпень 2011 року на суму 131629,00 грн. та вересень 2011 року на суму 307982,00 грн.
Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2014 року у справі №810/853/13-а за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до Ірпінської ОДПІ Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0001012204, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 439611,00 грн.
Вищим адміністративним судом України встановлено, що висновки контролюючого органу про заниження податкового кредиту є формальними та нічим не обґрунтованими.
Стосовно посилань податкового органу на факт проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Аверс-Сіті» за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.04.2014 року №375/22-4/33939099 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 №0002342204, яким зменшено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 5121961,00 грн., суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Аверс-Сіті» скористалося наданим йому правом та оскаржило податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 року №0002342204 в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, в результаті чого рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 31.07.2014 року №1832/10/10-36-01-04/553 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до п. 56.6 ст. 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Однак, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 року №0002342204 станом на момент проведення перевірки 22.08.2014 року не вважається узгодженим, оскільки рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 31.07.2014 року №1832/10/10-36-01-04/553 було відправлено лише 18.08.2014 року, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті.
Отже, посилання податкового органу в акті перевірки від 22.08.2014 року на вказаний акт перевірки від 30.04.2014 року та податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 року є протиправним.
Щодо посилань податкового органу на факт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аверс-Сіті» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Укрплюсбуд» та ТОВ «БК «Стандарт С» за період квітень, липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 05.08.2013 року №888/22-4/33939099 та винесено податкове повідомлення-рішення форми В4, яким зменшено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за період грудень 2012 року на суму 302674,00 грн., та посилання відповідача на ненадання позивачем фінансово-господарських документів із вказаними контрагентами, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого відділу Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, які внесені до ЄРДР за від 23.04.2013 року №12013100040001192, за фактом заволодіння попереднім керівництвом ТОВ «Аверс-Сіті» фінансово-господарськими документами ТОВ «БК «Стандарт С» та ТОВ «Укрплюсбуд», що підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування від 24.04.2013 року №7444.
Відповідно до ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Станом на день розгляду справи у суді першої інстанції вказані вище документи так і не відновлені, а податковий орган про втрату документів був повідомлений належним чином.
Разом з тим, колегія суддів критично ставиться до висновків зазначених в актах перевірок від 18.11.2013 №1305/22-4/33939099 та від 22.08.2014 №739/15-1/33939099 щодо нікчемності угод.
Підставою недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначено в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №810/699/13-а, позивачем доведено факт реального виконання умов договору, що надає ТОВ «Аверс-Сіті» право на формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Укрплюсбуд».
Приписами ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Колегією суддів встановлено, що укладений між позивачем та контрагентом договір не визнавався недійсним в судовому порядку, а тому доводи відповідача про його нікчемність є безпідставними.
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, документів, які б підтверджували достовірність висновків, викладених в акті перевірки відповідач не подав.
В той же час, доказів на підтвердження того, що договір, укладений між позивачем та його контрагентом було визнано недійсним (фіктивним) в судовому порядку відповідачем не надано.
Таким чином, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та не мають законодавчої бази.
Відтак, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат та права на отримання податкового кредиту.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.12.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.